10 липня у СВК «Гірниківський» відбулася нарада-семінар по підготовці до жнив у 2015 році за участю директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрія Горбенка, голови районної ради Миколи Макарука, заступника керівника апарату райдержадміністрації Віталія Хвесика, директора центру зайнятості Івана Миронюка, працівників структурних підрозділів управління агропромислового розвитку та керівників сільськогосподарських підприємств району державного і приватного секторів.

Ознайомившись із статистичними даними по СВК «Гірниківський» та інших сільгоспвиробництвах, Юрій Горбенко виявив бажання побачити матеріально-технічну базу підприємства. Тож голова Микола Шевчик провів екскурсію токовим господарством, запропонував до огляду сільськогосподарську техніку приватного підприємця Віктора Ващука, а тоді показав усі трактори, вантажівки і комбайни, якими господарює кооператив. По завершенню екскурсу відбулася пленарна частина, на якій обговорювали питання жнив у цьому році та усе, що «болить» керівникам сільгоспустанов.
Павло Ковч надав довідкову інформацію про те, що за підсумками сівби у сільгоспформуваннях району посіяли 1027 гектарів озимих, з яких до збирання залишилось 937 гектарів. Загибель озимини зафіксували на 90 гектарах площі. У приватному секторі посіяли понад 10 тисяч тонн зернових культур. Всього у районі налічується 120 зернозбиральних комбайнів, з них 101 – у населення, тож передбачається, що за сприятливої погоди жнива можна буде провести за 15-16 робочих днів при щоденному обмолоті 110-120 гектарів. Сільгосппідприємствам необхідно придбати 120 тонн дизпалива, 25 тонн бензину, 6 тонн мастил. У вартісному вимірі необхідно накопичити 2,5-3 млн. грн. коштів.
Валове виробництво зерна по всіх категоріях очікується в кількості 16-18 тисяч тонн, з яких згідно з балансом зерна 8 тисяч тонн – на корм худобі, 2-2,5 тисячі тонн – під реалізацію та на внутрігосподарські потреби. Прогнозують зібрати 4,0-4,1 тисячі тонн (у попередньому році валовий збір зерна становив 3953 тонни). У зв’язку з несприятливими кліматичними умовами у весняно-літній період за прогнозами зниження врожайності складатиме 3-10 відсотків. Передбачена також видача зерна в рахунок оплати праці та за оренду земельних паїв. Для забезпечення посіву наступного року потрібно засипати 600-800 тонн насіння озимих культур. Сподіваються, що посів озимих у 2015 році становитиме не менше 5000 гектарів, у тому числі в СВК не менше 750 гектарів.
Традиційно управління агропромислового розвитку райдержадміністрації буде проводити щоденний моніторинг вартості обмолоту для власників особистих селянських господарств. Орієнтовна вартість збирання становитиме 18-20 гривень за одну сотку.
Згідно з розробленими виробничими завданнями для тваринництва слід заготовити понад 18 тисяч тонн сіна, 14,6 тисячі тонн силосу, майже 17 тисяч тонн соломи, по сільгосппідприємствах потрібно виробити 7,0-7,5 тисячі тонн сінажу та силосу, 1,7 тисячі тонн сіна. За всіма категоріями господарств району заготовлено 16,2 тисячі тонн сіна першого укосу, в тому числі сільгосппідприємствами 1,5 тисячі тонн, що становить 90 і 88 відсотків відповідно. На високому рівні працюють кормозаготівельники в СВК «Прип’ять», СВК «Гірниківський», СТОВ «Ратнівський аграрій», силами яких заготовлено 1400 тонн сіна. Сільгосппідприємства посіяли 240 гектарів кукурудзи та 600 гектарів інших кормових культур.
Головний спеціаліст Державної інспекції сільського господарства у Волинській області Ольга Штик детально розповіла про проведення польового інспектування та шляхи покращення насінництва в районі. Зокрема, що стосується озимого насіння, то зафіксовано 80 відсотків зерна високих репродукцій, а ярих – нуль відсотків. Вона порекомендувала сільгоспвиробникам, щоб принаймні у невеликих кількостях, але намагалися щороку закуповувати насіння високих репродукцій. Найближчі насіннєві центри – «Перлина Турії» і «Екопель». Пані Ольга також попросила провести ретельну дезінфекцію приміщень для зберігання зерна. Вона розповіла, що досить гарні результати показали «Овес зірковий» та третикале «Паво», що висівалися на землях «Ратнівського аграрія». Говорили також про долю насіннєвих інспекцій. А на прохання Юрія Мефодійовича повідомили, що в районі посіяли 876 гектарів вівса, 430 гектарів жита.
У формі діалогу Валентин Чернецький розповів про те, що персонал СТОВ завжди старається підтримати, і якщо буде така необхідність, то зерно для сільгоспвиробників району продаватимуть. — Ми готові надавати рекомендації. Працюємо четвертий рік і четвертий рік підбираємо те, що дійсно підходить для наших земель. Спеціалісти точно підкажуть, що на яких землях краще сіяти, щоб мати хороший урожай, — додав Валентин Антонович. Він же поділився досвідом, що під виглядом першої репродукції «Паво» продають другу або третю. А реальну картину дуже важко визначити. Тому відслідкувати, що продають люди під «липовими документами», – дуже важливий момент для відповідних служб. Валентин Чернецький також запропонував відвідати поля, засіяні експериментальними сортами зерна, щоб керівники сільгоспустанов могли наочно побачити, чи варто їм переймати такий досвід. — Складні наші території, і треба дуже тонко прораховувати усі моменти, але працювати можна, аби тільки не затоплювало. Не хочу образити будь-кого із вас, але ми трошки більше користуємось сучасними технологіями, отримуємо літературу, їздимо на семінари і грошей на це не шкодуємо. Є прогресивніші компанії, і ми в них переймаємо досвід. А всіма цими знаннями готові поділитися з вами, — завершив Валентин Антонович.
Іван Миронюк інформував про співпрацю з сільгосппідприємствами та надання послуг роботодавцям районним центром зайнятості. Він розповів, що станом на перше січня поточного року в центрі зайнятості перебувало на обліку 104 працівники, звільнених із галузі сільського господарства (у 2014 році їх було 86). Статус безробітних надали 64 людям (87 у минулому році), а станом на перше липня – 74 особам. За перше півріччя 2015 року працевлаштували в АПК 48 осіб (11 – СТОВ «Ратнівський аграрій», 8 – СВК «Гірниківський», 7 – СВК «Прип’ять», 4 – СВК «Україна», 3 – СФГ «Промінь», 2 – СВК «Полісся», 12 – СГПП «Надія»). За відповідний період 2014 року працевлаштували 51 особу. Частина людей працевлаштовується на сезонні роботи, а потім знову перебуває на обліку в центрі зайнятості, як це часто практикують у «Ратнівському аграрії». У першому півріччі 2015 року навчалося 100 осіб. Для професійної орієнтації працівники служби зайнятості проводять семінари для власників особистих селянських господарств (49 учасників). Загалом служба зайнятості може надавати освіту за 83 робітничими професіями, які можна здобути у 9 навчальних центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.
До розмови долучився Віталій Хвесик. Він наголосив на важливості таких зустрічей, подякував за те, що керівники відгукнулися і прибули поговорити про проблеми сьогодення у сільському господарстві.
Павло Ковч у своїй доповіді також заторкнув проблеми розрахунку за орендну плату за землю, виплату заробітної плати тим людям, які її не отримують. По тваринництву розповів, що у цьому місяці поголів’я ВРХ зменшилося на 131 голову порівняно з попереднім місяцем, а порівняно з січнем 2014 року – на 231 голову, в тому числі на 110 голів корів.
Микола Колядюк, директор ТзОВ «Журавлини», висунув цілий ряд питань. Він запевнив, що з насінням і з жнивами буде все нормально, якщо будуть доведені до ладу документи, якщо врешті-решт приймуть програму «Поліська зона», яка уможливить користування неродючими грунтами. Висловив побажання, щоб хоча б один раз у квартал голова ОДА приїздив у район і зустрічався з тими людьми, які працюють на цих землях. — Ми живемо і даємо толк. Але що робиться з землями запасу? Там ростуть чагарники, будяки, а подекуди й ліс. Взяти ці землі – це кабала. Господарські двори. Ми працюємо з людьми, ми зійшлися, готові платити, але з нас трясуть документи, а ті господарства, що розпалися, їх ніхто навіть й не згадує. Складається враження, що хочуть добити навіть те, що є. Звичайно, прикро, що рік добігає, а в нас немає голови ад-міністрації. Я просто просив би, щоб був голова РДА, а то з району все втікає, а район же прикордонний, його треба посилювати. Село живе, поки народжуються діти, а в нас села вимирають. Щодо ад-міністративно-територіальної реформи, то, як на мене, мало три громади, людям буде далеко добиратися, незручно. Поки у верхах не спохватяться, що треба фінансувати все те, що виходить із села, толку не буде. Прохання до районної влади і до обласної – приділити трохи уваги нам, бо всі ми знаємо, яка зараз ситуація в Україні, а якщо ми не будемо один одному допомагати, то нічого не будемо варті, — завершив Микола Олексійович.
Павло Ковальчук, керівник СВК «Україна», почав із пільгових пенсій. — Як можна пояснити те, що поряд господарство, яке розпалося, і там платить держава гроші, а ти працюєш у діючому господарстві і платиш пільгові пенсії? Я розумію, коли йдеться про механізаторів чи доярок, але коли пенсію потрібно платити по дітях, а ми ледве дихаємо, тоді питання постає зовсім по-іншому. Невідомо, де окремі навіть проживають, а нас судять за ті пенсії. Зараз мені 240 тисяч гривень треба заплатити в державу. По чотири гривні за молоко? Та ще ж ПДВ сплатити треба. Ми ще маємо заплатити за невиробничі приміщення? Самі контору збудували, самі користуємося, і за користування невиробничими приміщеннями повинні заплатити. То мені що – бика привести в кабі-нет, щоб воно виробничим стало? Виходить, що я молоко не продаю, а інквізую в населення. Ото тільки ті люди допрацьовують, що залишилися. Ми колись писали своїм депутатам, що має бути програма «Полісся», бо наші ґрунти не можна порівняти з тими, що в центральній Україні. І велике диво, що з’явився «Ратнівський аграрій» серед болота. Це історичний момент, і такого більше не буде, — на емоційній ноті завершив Павло Онуфрійович.
Далі постало питання про те, що через активний тиск з боку державних установ три колгоспи не перевели на четверту групу. Причин було багато, трактувати можна по-різному, але за таких умов, як констатують керівники, вони можуть навіть до нового року не витримати і розпастися. У цьому контексті постало питання про проблему реєстрації договорів на землі.
— Ми в дечому створюємо проблему самі собі, — прокоментував Валентин Чернецький. — Багато служб пишуть нам звернення про те, що треба надати такі й такі документи, а ми їм люб’язно відповідаємо: «Шановні, пробачте, перевірки заборонені». Треба конкретно брати документи, йти до юриста і дивитися, які були тоді закони і що з цим можна зробити. Валентин Чернецький порадив, що зерно можна продавати великими об’ємами, тобто запропонував СВК об’єднуватися, адже 10 тонн покупця не зацікавить. — По земельних питаннях, в плані рекомендацій, ринок землі буде відкритий. Сьогодні процедуру реєстрації трохи спростили, тому реєструйтеся, поки можна, бо може настати такий момент, що залишитеся ні з чим. І тоді не будемо говорити ні про овес, ні про худобу, бо без землі немає сільського господарства, — продовжив думку керівник. — Є питання, які від нас не залежать, а є такі, які можна вирішити на місцевому рівні. Господарські двори – це дійсно проблема. Треба розібратися на місці, чому немає бюджету, чому ми не можемо використовувати землю, на якій росте чагарник.
Порушили питання про те, що потрібно платити за електроенергію по лімітах, а вони набагато більші від реальних показників. І проблема в тому, що сусідні райони платять подекадно, а Ратнівська філія приймає в цілому стовідсотковою перед-оплатою. Якби сплата була розділена на частини, підприємствам було б легше.
Юрій Горбенко коментував кожне питання, яке лунало в залі. Він констатував, що попри все «Ратнівський аграрій» ефективно використовує можливості поліських територій, підприємство – одне з небагатьох в Україні, яке застосовує новітні методи господарювання, і рухається вперед. А до керівників сільськогосподарських установ він звернувся так: — Не піддавайтеся на провокації. Не робіть дій, а потім не жалкуйте. Є проблема, а її треба випереджувати. Юрій Мефодійович також розповів, що тиждень тому прийшло 4,6 млн. грн. для області на компенсацію відсотків за кредити, які брали в цьому році. Окрім того, досягнуто домовленості між владою області та ВАТ «Ковельнафтопродукт» щодо здешевлення вартості паливно-мастильних матеріалів для аграріїв на період проведення жнивної компанії. — Жнива розпочалися у декількох районах. Жито – зголошуйтесь і продавайте разом. По житу не треба поспішати з реалізацією, ціни немає ні на що. А жита в цьому році посіяли в два рази менше. Тому ціна на нього буде, але, можливо, пізніше, — доповнив Юрій Мефодійович. Він пообіцяв, що всі почуті побажання передасть голові облдержадміністрації, а все, що залежить особисто від нього та від департаменту агропромислового розвитку області, зробить. Він побажав успішних та врожайних жнив своїм колегам і запевнив, що обласна влада буде в межах компетенції підтримувати аграріїв.
Микола Макарук зі своєї точки зору прокоментував почуте. Він відповів на усі питання, які певною мірою залежать від районної ради. Зокрема, констатував, що протягом останніх років жнива стали затягуватися в часі. — Тож прохання, по можливості, прискорити процес збору зерна, адже, якщо вчасно зібрати, врожайність на 20-30 відсотків вища. Використовуйте можливість користуватися допомогою «Ратнівського аграрія» і в плані насіння, і в плані перейняття досвіду. Щодо керівництва району, то це не від нас залежить. Ми не можемо впливати на рішення прийняття на посаду тієї чи іншої людини. Щодо долі району, то ще пройде близько двох років, поки всі повноваження передадуть і створять Ковельський повіт. На жаль, на карті Волинської області Ратнівського району не буде. Основна ставка робиться на територіальні громади. Ми могли б подати їх більше, але села не погодили між собою, кому з ким об’єднуватися. Проте ці три територіальні громади не є ще догмою, за час проведення реформи ще може все змінитися.
На завершення Микола Шевчик як господар і приймач учасників наради-семінару подякував усім за участь і те, що керівники сільськогосподарських установ активно включилися в роботу зібрання.
Марія ЛЯХ