БРАТИ ХАРТОНЮКИ відзначили НОВОРІЧНО-РІЗДВЯНІ СВЯТА ІЗ СОЛДАТСЬКОЮ КАШЕЮ

ХартонюкиНоворічно-Різдвяні свята брати Віталій та Максим Хартонюки із Шменьок зустріли у армії. Обидва вони солдати, проходять строкову військову службу, один у прикордонних військах, інший – у Національній гвардії України. Служити у війську для них почесно і гордо. Це ще закладено у їхній свідомості змалечку: бути гідними синами своєї держави, батьків і роду свого. І тих, хто ухиляється від служби всілякими способами, не розуміють, бо вважають, що за таких обставин навіть соромно людям в очі дивитися. А позичати очі у «сірка» їм аж ніяк не до душі, тим більше, що імпонує народний вислів: «Який ти чоловік, якщо в армії не служив?!».


Старший Віталій навіть пішов на службу достроково, у 19,5 року, тоді, коли всіх інших призивали лише по досягненню 20-річчя. Юнак вирішив: а чого час гаяти: раніше піде в армію, раніше й повернеться, тож і звернувся до військкомату із заявою, що готовий пройти військову строкову службу, не чекаючи 20-ліття. І в тому, що правильно зробив, переконався на прикладах окремих призовників. Разом з ним служить чимало юнаків, значно старших від нього. Одного з них, для прикладу, призвали до війська без трьох тижнів у 27 років, а іншого — у 26, і це при тому, що він вже одружений і має дитину. Тож Віталій каже, що краще вчасно відслужити і спокійно собі далі жити, з честю виконавши військовий обов’язок перед Україною і її народом.
І Віталій, і Максим про військову кар’єру не думають, хоча їм обом вже пропонували підписати контракт на службу у Зброй-
них силах України. Вони обрали мирну професію: будівельника. До будівельної справи привчив їх батько Богдан Володимирович, який і сам на хліб-сіль зароб-
ляє в основному на штукатурних роботах, цьому навчив і синів. Але час покаже професійну дорогу у їхнє подальше самостійне життя. А поки що ні один, ні інший жодним словом не обмовився, що в армії їм не подобається, а навпаки, вони задоволені солдатськими буднями.
Віталій пішов на строкову військову службу у жовтні 2019 року, а Максим через рік, також у жовтні. Віталій проходить службу у Чернівецькій області, хоча це вже п’яте місце його служби. Навіть деякий час служив у Ветлах Любешівського району та Грабовому – Шацького, проте жодного разу не був у відпустці. А Максим служить у місті Дніпро.
— Коли Максим отримав повістку, ми всієї сім’єю поїхали до Віталія, який служив на той час у Ветлах, – говорить батько хлопців Богдан Володимирович. — Хотілося всім нам його побачити, а ще хотілося, щоб зустрілися брати, щоб Максим перед армією наочно побачив, що таке солдатське життя. І сьогодні нас радує те, що синам не в тяжкість служба в армії. Вони в нас фізично загартовані, навчені до роботи, старанні і відповідальні, вміють цінувати життя. Обоє люблять ліс, чимало кілометрів натоптували мисливськими стежками у наших ратнівських лісах. І тепер пройти кілометрів зо 25 для них – без проблем, так само і тримати зброю у руках, вміло та вправно поводитися з нею.
Богдан Володимирович розповів, що у їхній сім’ї із синами та донечкою, яка навчається у сьомому класі, злагода і гармонія у стосунках. І батько, і мама Лариса Адамівна ставились до дітей ще з їх малого віку як до рівних, ніколи не ущемляли у слові, поведінці чи думці, вміли їх вислухати і прислухатись до мовленого ними, зрозуміти їх в будь-якій ситуації. Спілкувалися, радилися, на будь-які теми говорили, які цікавили дітей і на які звертали увагу батьки. Саме завдяки сімейному вихованню і народилися почуття відповідальності, поваги до інших, любові до своєї землі і України.
У ці Новорічно-Різдвяні дні, коли в кожного з нас по-святковому накриті столи, брати Хартонюки смакують солдатською кашею, про що нітрохи не шкодують. А час швидко біжить, не зогледяться батьки, як їхні сини, ще більш змужнілі, ще більш загартовані, демобілізувавшись з армії, переступлять поріг рідної хати.
Валентина БОРЗОВЕЦЬ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>