94 ТИСЯЧІ БІСЕРИНОК НА СТВОРЕННЯ ДВОХ ІКОН ДЛЯ ХРАМУ ВИКОРИСТАЛА ОЛЬГА ОКТИСЮК
Кожна людина талановита по-своєму. Талант — це дар Божий, і його потрібно розвивати. Розвиток таланту — це свого роду мистецтво, а отже, обдарована людина — митець, творець чогось незвичайного, потрібного і значимого.
У наш складний і проблематичний час, здається, не залишається місця для мистецтва, особливо, якщо людина має основну професію, а в сільській місцевості — ще й чималу господарку. Але це не про Ольгу Михайлівну Октисюк, в. о. старости с. Самари-Оріхові.
Ось уже більше 20 років вона несе на своїх плечах багато сільських проблем. Адже раніше працювала на посаді секретаря сільради, потім — сільського голови. Щодня до неї звертаються односельчани з різними питаннями, скаргами, проханнями, задовольнити які намагається швидко і якісно. Здавалось би, звідки й сили бере вона для свого хобі — вишивання бісером… Але ж творча людина не просто здібна, вона ще й дуже працьовита. Крім того, як каже сама майстриня, — вишивання для неї — це і відпочинок, і насолода. Хтось після важкого робочого дня шукає розвагу біля телевізора чи за книгою, наша ж героїня поспішає до своїх голок і бісеринок.
Вишиває в основному ікони, які зазвичай дарує рідним. Зразки для вишивання вишукує у спеціальних журналах та Інтернет-виданнях, при чому намагається відтворювати образи рідкісні й маловідомі. У її доробку — більше п'ятдесяти ікон. Та над двома з них трудилась із особливим натхненням, адже вирішила приурочити їх до ювілейної дати — двадцятиліття освячення місцевого Свято-Покровського храму. Це образи Покрови Пресвятої Богородиці та Божої Матері Почаїв-ської, на створення яких було використано 94 тисячі бісеринок! А коли ікони оформили у різьблений золочений кіот, вони заграли усіма барвами веселки. Він став окрасою святкового Богослужіння престольного свята, на якому і був освячений настоятелем протоієреєм Миколою Зданевичем.
Повноцінне життя повинне наповнюватись гармонією. Саме людина-митець шукає її у світі, щоб подарувати іншим. Тож хочеться побажати нашій майстрині і надалі плекати у собі горіння того творчого вогника, аби порадувати оточуючих новими витворами її невтомних рук. Хай Бог сторицею повертає їй затрачені сили і допомагає у щоденній нелегкій праці.
Валентина Зданевич
с. Самари-Оріхові
Напишіть відгук