Впродовж останніх років одним з основних напрямків, спрямованих на реалізацію реформ системи державної реєстрації, є втілення в життя наймасштабніших реформаторських змін у цій сфері.
Зокрема, реформаторські зміни відбуваються в роботі державних та приватних нотаріусів.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» № 247-VIII від 05.03.2015, який набрав чинності 25.03.2015, (далі — Закон), уповноважено нотаріусів здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Водночас нотаріусу надано можливість проводити державну реєстрацію:
— речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право;
— права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлене в установленому порядку до 1 січня 2013 року, одночасно з державною реєстрацією похідного від нього речового права на таку земельну ділянку.
Таким чином, Законом передбачено розширення повноважень нотаріусів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема, щодо можливості доступу та користування Державним реєстром речових прав на нерухоме майно не тільки під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, а також під час здійснення функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно, які згідно зі ст. 3 Закону України «Про нотаріат» здійснюються у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Вказані зміни є дуже важливими особливо для населення сільської місцевості, так як органи державної реєстрації прав розташовані тільки у містах обласного та районного значення. Збільшення чисельності державних реєстраторів в Україні потребує значних витрат коштів державного бюджету.
Державні нотаріальні контори також розташовані у містах обласного та районного значення, але їх численність більша, ніж численність державних реєстраторів органів державної реєстрації прав.
Отже, державні та приватні нотаріуси України, чисельність яких значно більша, ніж державних реєстраторів, зможуть максимально спростити процедуру державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, зокрема, державної реєстрації речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Олександр Лахтюк