УКРОП вимагає від влади не обмінювати українські ліси на кредит

Природні багатства України належать її народові і мають задовольняти його потреби — так каже закон. Але насправді нині наживаються на всьому ті, хто має доступ до влади: шахти — у власності олігархів, водойми й землю поруч з ними «прихватизували» можновладці під свої палаци. Неабиякі баталії точаться за землю: Міжнародний валютний фонд, головний кредитор України, вимагає запустити її в ринковий обіг, що може призвести до того, що на наших чорноземах господарюватимуть іноземці та великі агрохолдинги, які мають гроші, щоб скупити наділи в селян.

Наступною «жертвою кредиторів» можуть стати українські ліси. Європейський Союз (ЄС) вимагає від України зняти законодавчу заборону на експорт необробленої деревини, яка почала діяти з листопада 2015 року і була розрахована на 10 років. Без цього європейці не нададуть черговий транш свого кредиту на суму 600 млн євро. У вищих ешелонах нашої влади вже «купилися» — керівництво держави заявило про намір усунути бар'єри. «Українське об'єднання патріотів — УКРОП» закликало владу не робити цього. Адже тимчасові вигоди, як-то кредит, не компенсують втрат, які можемо отримати в майбутньому.

Перерваний політ

«Політика уряду щодо скасування мораторію призведе до того, що українські Карпати будуть лисими, Дніпро перетвориться на болото, а одна з найкрасивіших країн Європи стане голим степом», — наголошує народний депутат з УКРОПу Олександр Дубінін. Він був одним з авторів законопроекту про запровадження мораторію на експорт кругляку, який масово постачають за кордон за безцінь.

За деякими даними, на продаж йде від 50 до 70% всієї деревини. В Україну вона повертається вже у вигляді дорогих італійських меблів чи польського паркету. Тож наш ліс дає роботу мешканцям інших країн та податки в їхні бюджети. Україні ж залишаються вирубані гектари, статус сировинного придатка розвинених держав та зупинені меблеві виробництва. На момент ухвалення мораторію частково припинили роботу понад 6 тисяч деревообробних комбінатів. Після його запровадження вітчизняна деревообробка почала оживати: обсяги виробництва продукції зросли на 15%, надходження в бюджет — на 17% (в доларах США), інвестиції в обладнання збільшилися в 3,5 раза — до 50 млн доларів. Однак невдовзі «злет» галузі може перерватися, якщо влада таки доб'ється скасування мораторію на експорт кругляку в обмін на кредит, який, швидше за все, осяде в кишенях наближених до влади ділків, застерігають в УКРОПі. Шкода, адже деревообробна галузь цілком могла б повторити шлях олійної: завдяки митним обмеженням на експорт соняшнику Україна наростила переробку насіння і заробляє 4 мільярди доларів (!), продаючи олію у 100 країн світу.

«На сьогодні бажання уряду скасувати мораторій на експорт лісу-кругляку в обмін на черговий транш кредиту від ЄС є антидержавницьким та антиукраїнським», — резюмує Олександр Дубінін. Краще б влада домовлялася про інвестиції в деревообробку та підтримала її, зокрема, доступними кредитами, щоб відкривалися нові підприємства та створювалися робочі місця.

Без віз і без лісу?

Скасування мораторію принесе й екологічні проблеми. За останні 19 років показник лісистості в Україні знизився на 5%. Дерева вирубуються в катастрофічних обсягах, і за 20 років наші діти та онуки вже можуть не застати величних карпатських лісів, а Полісся взагалі перетвориться на степ. Заборона на вивезення необробленої деревини дозволила знизити її продаж за кордон на 4% та вберегти від вирубування лише за два місяці близько 232 тис. кубометрів лісу, наголошують в УКРОПі.

«Безконтрольна вирубка на експорт — прямий шлях до екологічного лиха в карпатському регіоні, який вже потерпає від зсувів ґрунту», — кажуть у партії. Тож мораторій потрібно залишати, а ще слід посилити відповідальність за незаконну вирубку. Щоб донести ці вимоги до влади, укропівці ініціюють звернення обласних, районних, міських рад до керівництва держави з вимогою не обмінювати українські ліси на міжнародні кредити. Представники партії в парламенті заявили, що не голосуватимуть за це питання.

З позицією УКРОПу важко не погодитися. Але, на жаль, в нашій країні рішення часто ухвалюються без урахування інтересів держави.

Показово й те, що наміри скасувати заборону на експорт лісу-кругляку пролунали від українського керівництва під час листопадового саміту Україна — Європейський Союз, на який покладали великі надії щодо безвізового режиму з ЄС. Його отримання наші керманичі обіцяли ще на початку 2015 року, але терміни вже кілька разів переносилися. Ось і цього разу замість переможного рішення про скасування обмежень на поїздки українські можновладці привезли нові зобов'язання: замість безвізу може вийти безліс… А все тому, що керівники української держави чи то не хочуть відстоювати національні інтереси України, чи то просто не здатні на це.

Дмитро ВАСИЛЕНКО