Стаття, опублікована в газеті «Ратнівщина», про припинення існування «Правого сектору» в районі, обурила увесь націоналістичний рух  Волині. А наклепи, адресовані в бік очільника НВР «Правий Сектор Ратнівщини» Андрія  Гурківського, шокували усіх керівників районних осередків області.

Слід зазначити, що у зв'язку з перейменуванням військово-політичного руху в національно-визвольний рух «Правий Сектор» влітку 2015 року, «ПС Ратнівщини» вирішив змінити назву організації на «Національно-визвольний рух Ратнівщини». Орга-нізація була структурною складовою НВР «Правий Сектор» Волинської області, мала такий самий статут, напрямок діяльності, безпосередньо під-порядковувалась обласному осередку. Тому заяви, що «НВР Ратнівщини» являється окремою зареєстрованою організацією, є відвертою брехнею. Щоб уникнути в майбутньому спекуляцій щодо назви районного осередку, було вирішено знову перейменувати організацію на НВР «Правий Сектор Ратнівщини».

Звідки ж такі брехливі звинувачення з боку Юрія Пінкевича (саме він є автором вищезгаданої статті)? Це реакція на звернення ПС Ратнівщини до голови селищної ради щодо хуліганських дій депутата, дружини Юрія Пінкевича, яка входить до групи депутатів «Поліська громада». Тому звинувачення ПС Ратнівщини про якісь кляузи-звернення на цілу групу депутатів є знову таки неправдивими. Можливо, ця брехня була спеціально створена, щоб спровокувати конфлікт між «Правим Сектором» та «Громадою»? У нас велике прохання до членів «Поліської громади»: дати належну оцінку такому звинуваченню та його автору.

А тепер про екс-правосеків, які створили таку ганебну статтю. Ігор Бекетов уже давно не має ніякого відношення до ПС Ратнівщини, оскільки був мобі-лізований до лав ЗСУ, а згодом перейшов на контрактну службу. Займатись іншими видами діяльності, окрім військової, йому заборонено законом України. В нашій організації не тільки він один учасником бойових дій. В нас ще є Олександр Харковець з с. Шменьки та Юрій Вавдіюк. Олександр добровольцем пішов у ДУК Правого Сектору та три місяці перебував на передовій. До речі, держава так і не надала йому статус учасника АТО. Юрій Вавдіюк воював у складі 51 механізованої бригади. Дорікати іншим членам ПС Ратнівщини, що вони не були у зоні АТО, вважаємо недоречним, бо ті ж самі Петро Ятчук та Валентин Заєць ніколи там теж не знаходились. Якщо Провід НВР «Правий Сектор» віддасть бойовий наказ  відправлятись на війну, то неодмінно виконаємо цей наказ.

Що стосується участі Юрія Пінкевича у діяльності ПС Рат-нівщини, то тут взагалі важко щось говорити. Юрій відвідував збори раз на півроку, рідко брав участь у заходах, займався діяльністю в інших організаціях, і постійно не міг визначитись, чи бути йому членом Правого Сектору взагалі. Проте заявляв, що якби йому платили в організації хоча б три тисячі гривень на місяць, то він би активно займався справами, боровся за справедливість та відстоював незалежність України.

Підписи Петра Ятчука та Валентина Зайця використав у власних амбіційних інтересах Юрій Пінкевич, бо знав їхню необізнаність у цій справі. Спирався також  у цьому на вузький кругозір цих екс-членів та відсутність власної думки. Та й все, що вони зробили за період перебування в організації — це повісили прапорці у власні автомобілі. Правда, прапорець у автомобілі Петра Ятчука провисів недовго, бо не дозволила мама.

Глузувати з Андрія Гурківського через те, що у нього на камуфляжній формі присутній червоно-чорний шеврон, які екс-члени також носили, та порівнювати його з російським терористом-вбивцею  — це показник вищого рівня неадекватності такої писанини.

Андрій Гурківський проходив строкову службу в Радянській армії і був поранений під час путчу ГКЧП в серпні 1991 року. Має часткову втрату зору, але інвалідність не оформляв, бо вважає, що соціальну допомогу повинні отримувати тільки ті, кому вона дійсно необхідна. Андрій є підприємцем, тому неодноразово допомагав бійцям АТО: Харковцю Олександру, Дубуку Олегу, Романовичу Анатолію, Вишнякову Андрію та іншим добровольцям та бійцям ЗСУ. Влаштував також до себе на роботу згаданого уже Юрія Вавдіюка.  Андрій проживає у найманій квартирі, має на утриманні п'ятьох неповнолітніх дітей, та про свою допомогу ніколи нікому не говорив.

Смішно екс-членам над тим, що ПС Ратнівщини виявив бажання на нараді допомогти у контролі над незаконним видобутком бурштину в нашому ра-йоні. Тільки незрозуміло, над ким вони сміються: над лісівниками, працівниками МВС, «Правим сектором» чи над контролюючими органами?

Щодо землі, то Гурківський просив її у користування для ведення фермерського господарства. А це і робочі місця, і податки до місцевого бюджету.

Про вихід з організації дійсно заявило декілька осіб, як виявилось, тільки для того, щоб дискредитувати діяльність «Правого сектору» в особі Андрія Гурківського.

НВР «Правий Сектор Ратнівщини»

Дордюк Сергій Миколайович, Семенюк Віктор Хомич, Сергій Гурківський, Юрій Вавдіюк, Андрій Гурківський, Вавдіюк Руслан Якович, Андрій Левонюк, Василь Сидорук, Василь Дордюк, Іван Корнелюк, Юлія Гурківська, Анатолій Вегера, Гуль Олег Михайлович, Юхимчук Сергій Сергійович, Тарасюк Віталій Васильович — голова спілки учасників АТО Ратнівщини, депутат районної ради, Харковець Олександр Миколайович