Минулої п’ятниці в Луцькому міському палаці культури відбулася перша спроба створити обласну організацію воїнів АТО (була пропозиція так її назвати).На зібрання прибули представники міста Луцька та майже всіх районів, у тому числі і Ратнівського на чолі з Віталієм Тарасюком (а всього зареєструвалося 20 із 25-и, що є в області).

Проте зразу зазначу, що об’єднання поки що не відбулося. Оргкомітет, який очолював Ярослав Мудрик (казали, що підполковник запасу), підготував і проект порядку денного, і проекти рішень, але, як стало очевидним, попередньо слабо роз’яснив керівникам районних організацій навіть суть самих зборів, а не те що мету об’єднання. Тому  із залу зразу ж посипалися запитання: а для чого ми сюди приїхали? А для чого потрібно об’-єднуватись? А чому веде збори саме цей, а не інший, і т. д., і       т. п. По-друге, з’ясувалося, що в одному Луцьку вже існує ледь не цілий десяток організацій учасників АТО з такими назвами, що можуть претендувати навіть на всеукраїнські. Тож їхні представники із зрозумілих причин не хочуть втрачати свого статусу. Треті висловлювали побоювання, що майбутня організація створюється під певну політичну силу. Четверті не отримали від районних організацій повноважень на об’єднання.

Тож після тривалих суперечок окремі делегації навіть залишили зал. Представники шістнадцяти, в тому числі і нашого ра-йону, проголосували за готовність об’єднатися. Принцип об’-єднання такий: всі районні та міські організації входять в обласну як самостійні юридичні особи, зберігають свої назви, печатки і т. д. Існуючі нині так звані обласні самоліквідовуються, їхні члени входять в ту чи іншу районну або міську організацію. Новостворена обласна має кординувати їхню роботу (за прикладом Спілки афганців), представляти інтереси в обласних коридорах влади. Домовилися, що 30 січня в Луцьку зберуться вже лише керівники міськрайонних організацій, які оберуть голову і створять групу для розробки статуту.

Але, судячи з настроїв окремих представників, особливо з Луцька, з якими довелося розмовляти після зборів, процес об’-єднання не обіцяє бути простим і може затягнутися ще надовго.

Дмитро МОРОЗ