КВІТИ — НА МОГИЛУ ПОБРАТИМА
Нещодавно представники районної організації Української спілки ветеранів Афганістану відвідали в Поступелі сім’ю вдови Анатолія Павловича Дячка, який був першим голово Спілки.
Анатолій Павлович, як розповіла його дружина Віра Дем’янівна, до проходження служби в Афганістані працював у місцевому колгоспі ім. XXII з’їзду лікарем-ветеринаром. Після кількох відстрочок все ж був призваний до лав Радянської армії. З 1985 до 1987 року проходив службу в Афганістані у складі повітряно-десантних військ. У той час за подвиги в афганській війні Анатолія Дячка було представлено до нагороди — ордена Червоної Зірки. Однак він її не отримав - після розпаду Союзу нагорода «загубилася».
Після пекельних днів, проведених в горах Афганістану, Анатолій, який родом із Рівненщини, знайшов свою долю — дружину Віру на Волині, у селі Поступель. Згодом у сім’ї Дячків народилося два синочки.
Сьогодні у будинку, який вони отримали як молоді спеціалісти, живуть Віра Дем’янівна з сином та невісткою й маленьким внуком. А ще троє внуків щодня прибігають до бабусі з двору, який поруч, де живе ще один син із сім’єю.
Не залишає сім’ю в скрутну хвилину й ветеран афганської війни, сусід родини — Володимир Пилипович Пархом.
Життя Анатолія Павловича трагічно обірвалося 26 липня 2007 року в місті Києві, де він на той час працював.
Воїни-афганці Петро Королік та Анатолій Пікун вшанували світлу пам'ять побратима покладанням квітів на його могилу.
На правлінні спілки афганців було вирішено надати допомогу — дрова для опалення будинку — вдові Анатолія Дячка. У вирішенні цього питання допомогла керуюча ТзОВ «Спільний ліс» Ольга Баркова, яка вкотре підтримала афганців, а також Іван Терещук, житель села Гірники, який надав автомобіль для перевезення дров у село Поступель.
Приємно, що є люди, які завжди готові прийти на допомогу у нелегкий час для інших людей.
Сергій Філіпчук,
голова районної організації Української спілки ветеранів Афганістану
Напишіть відгук