Прочитавши статтю в газеті «Ратнівщина» від 25 листопада  «Дороги будуються для всіх жителів…»,  я би хотів подякувати нашому селищному голові Кулику В.  за те, що він, по-перше, нарешті публічно порушив таке важливе питання, як  визначення техніко-економічних принципів черговості ремонту доріг на вулицях нашого містечка, і, по-друге,  дана стаття показує, що голова все ж таки якось реагує на мою депутатську діяльність та діяльність членів депутатської групи «Ратнівська громада», до якої я входжу.

Я дякую за цю статтю саме Кулику В., тому що в мене є серйозні підстави вважати, що підписанти статті, жителі вулиць Замкової та Зеленої, з якими в мене немає конфліктів та непорозумінь, мають таке ж саме відношення до її написання, як і шановний Кулик В. має відношення до написання Конституції України. Для того, щоб коротко охарактеризувати дану статтю та далеко не відходити від основної теми ремонту вулиць, я хочу задати жителям вулиць Зеленої та Замкової й інших три риторичних запитання.

Перше питання: для чого ви пишете статті «вдячності» нашим чиновникам за ту роботу,  яку вони зобов'язані проявляти відповідно до своїх обов'язків і за яку вони отримують заробітну плату?  Скажіть, якщо  ви при будівництві свого будинку замовляєте  роботу у будівельників, то після роботи ви, окрім розрахунку з виконавцем та подяки на словах, також пишете статтю «вдячності» на кшталт «і ось прийшло свято у наш дім, за що наша велика вдячність  прорабу Івану, штукатуру Петру та маляру дяді Стьопі»?  Шановні, це «сміх і гріх». Ви чули коли-небуть, що, скажімо, в сусідній Польщі жителі міст та селищ писали подібні статті вдячності польським чиновникам за по-справжньому якісно побудовані дороги чи відремонтовані школи? Я часто буваю в Польщі і знаю, що якісні дороги там будують не через похвальні статті в пресі чи Інтернеті, а саме через постійну критику та контроль з боку простих жителів Польщі.

Друге питання, воно ж і прохання: шановні підписанти вулиць Замкова та Зелена, розкажіть, будь ласка, нашому голові Кулику В. та вашому депутату Приймачук Г. , що вулиця Зелена — це також відрізок дороги від «Укрпошти» до МНВК, що на вул. Шкільній, а  вулиця Замкова — це також відрізок дороги, що веде до «мікрорайону».  На вищевказаних ділянках вулиць   асфальту чомусь немає. Я щиро надіюсь на те, що  така прикрість виникла не через нехватку коштів, а тому, що за більш ніж 13 років роботи в селищній раді шановний Кулик В. та Приймачук Г. М. просто не встигли вивчити розташування всіх вулиць та провулків у селищі.

Третє питання: шановні жителі вулиць Замкова та Зелена, в своїй статті ви разом з Куликом В. просите  мене розділити з вами радість з приводу вашої заасфальтованої дороги і разом порадіти з цієї нагоди. У мене до вас є зустрічна пропозиція. Давайте краще напишемо статтю, де  разом висловимо жаль та сум жителям таких вулиць, як Корнелюка, Грушевського, Набережної, Граничної, Ковельської, провулків Газіна, Короленка, Шевченка та багатьох інших з приводу того, що їхні діти ні по асфальту, ні навіть по твердій дорозі не можуть дістатися до шкіл та дитсадків, що багато жителів цих вулиць змушені «місити» болото, поки доберуться до церкви на богослужіння, що, навіть маючи автомобілі, люди не можуть виїхати зі своїх осель. Шановні жителі вулиць Замкова та Зелена, як можна писати подібні публічні статті радості «асфальту», коли в нашому селищі по вул. Корнелюка, яка продовжує вулицю Партизанську, не можна навіть покійника провести на кладовище? Мені відомі непоодинокі випадки, коли автомобілі з трунами постійно в'язнули у багнюці. Ви хоч уявляєте, що відчувають родичі покійників, у яких немає нормальної можливості поховати, після прочитання статті «радості», що у вас «свято» і у вас є асфальт?

Основне питання цієї статті — це питання ремонту доріг та хто ж в смт Ратне ви-рішує, в якій черговості і як  ремонтувати вулиці.

План ремонту вулиць в смт Ратне що-річно затверджується на сесії  в Програмі економічного та соціального розвитку селища. Зокрема, у програмі цього року було зазначено: «За рахунок усіх джерел фінансування провести капітальний ремонт доріг з твердим покриттям по таких вулицях: Зелена — Замкова, Каштанова, Крайня, Корнелюка, Партизанська, Учительська, Шкільна, прилеглу до Ратнівського відділення „Приватбанку“ частину дороги між вул. 1 Травня і вул. Каштановою та площі перед будинком побуту. Провести поточний ремонт з вимосткою піском доріг по вулицях та провулках Газіна, Грушевського, Граничній, Зарічній, Франка, Лесі Українки, Шкільній, Партизанській та інших.»

По-перше, для мене, як для депутата, до цього часу незрозуміло, яким чином формувався перелік вулиць, які зазначені в цьому плані. На засіданнях  профільної комісії, куди я входжу, це питання жодного разу не порушувалося, на сесіях селищної ради депутатів просто ставили перед фактом, що є такий перелік і хоч голосуй, хоч не голосуй. А де пояснення, чому ремонтуватимуть цю вулицю, а не іншу? Де тех-ніко-економічне обгрунтування черговості ремонту доріг? Чому депутатів змушують голосувати за готові переліки вулиць, за-значених у програмі?

Саме тому, що не отримав логічних відповідей на вищевказані запитання, я на минулій сесії змушений був припустити, що вулиці Замкова та Зелена були заасфальтовані тільки тому, що «там проживають два працівники селищної ради — Прийма-          чук Г. та Козловський В.», але моє припущення базується принаймні на реальних фактах, адже секретар селищної ради Приймачук Г. та керуючий справами Козловський В. справді живуть на цих вулицях. І взагалі, в нас останніми роками пішла мода класти асфальт на тих вулицях, де  проживають працівники селищної ради. Наприклад, на одній із сесій минулого року, коли я запитав головного бухгалтера селищної ради Долюка В., жителя  вул. Механізаторів, чому саме на його вулиці проклали асфальт,  то отримав впевнену відповідь, що за стільки років праці в селищній раді він це заслужив. Даний факт відзнятий на відео і кожен з бажаючих може   переглянути його в мережі Інтернет. І відразу шановного голову селищної ради прошу не дорікати мені тим, що вул. Лесі Українки, на якій я живу, частково заасфальтована та вкрита щебеневим покриттям. Це результат активної позиції мешканців вул. Лесі Українки та  моєї депутатської роботи, починаючи з 2010 року. Я більш ніж впевнений у тому, що якби я не направляв вам свої депутатські запити, підкріплені підписами своїх виборців, якби люди не приходили на сесії селищної ради та напряму не висловлювали вам свої вимоги, то дорога по вул. Лесі Українки знаходилась би в тому ж стані, як і 10 років тому.

По-друге, згідно з Програмою економічного та соціального розвитку селища потрібно було в 2017 р. «провести капітальний ремонт доріг з твердим покриттям по таких вулицях: Зелена — Замкова, Каштанова, Крайня, Корнелюка, Партизанська, Учительська, Шкільна…».  Прошу звернути увагу, що за це голосували депутати селищної ради, але в мене питання до Кулика В.: а хто прийняв рішення про те, що вул. Зелена-Замкова будуть частково заасфальтовані, а вул. Партизанську та вул. Учительську тільки  частково вкриють щебеневим покриттям? Чому вул. Корнелюка ставлять в план на «асфальт», а там до цього часу «і кіт не валявся»? Чому в Програмі вказана вся вулиця, а ремонтують  200 м, 300 м і т.д.?

По-третє, знову ж таки згідно з Програмою економічного та соціального розвитку селища потрібно було в 2017 р. «провести поточний ремонт з вимосткою піском доріг по вулицях та провулках Газіна, Грушевського, Граничній, Зарічній, Франка, Лесі  Українки, Шкільній, Партизанській та інших». Не буду говорити за інші вулиці, скажу за свій виборчий округ. Завдяки вашій статті маю можливість публічно поставити вам, шановний Кулик В., запитання, коли ж нарешті вимостять піщано-щебеневим покриттям повністю всю вул. Лесі Українки? Я вимагаю відповіді на це запитання не для себе, бо біля мене, як ви часто підмічаєте, асфальт, я хочу, щоб ви публічно пояснили мешканцям цієї вулиці, які постійно «місять» багнюку, чому ви не виконали Програму економічного і соціального розвитку селища за 2017 р. в плані ремонту вул. Лесі Українки та куди поділися бюджетні кошти, виділені на ремонт? Для вас, шановний Кулик В., я хочу окремо пояснити, що бюджетні кошти — це не «кошти Кулика», а податки, які сплачують підприємці та інші мешканці нашого селища. І вам, як звичайному чиновнику-розпоряднику коштів мешканців смт Ратне, потрібно не публікувати мою податкову декларацію, де зазначений мій валовий дохід і з якого я плачу податки, а відповідати перед жителями, куди і на що ви потратили їхні кошти.

Також в наступній вашій статті чи статті від «підписантів» розкажіть, як ви часто «вирішуєте» проблему подібних вулиць, а саме поясніть, чому на одних вулицях кладеться добротний асфальт, а жителів інших вулиць, зокрема, вул. Лесі Українки, змушуєте збирати гроші на пальне і засипати дороги різними відходами, які  ви по своїй «царській» доброті надаєте людям.

Підсумовуючи вищесказане, хочу ви-словити для жителів смт Ратне свою основну позицію по ремонту доріг в селищі як депутата та ДГ «Ратнівська громада». Нам на певний час, можливо, на 1-2 роки, потрібно повністю відмовитися від капітального ремонту «обраних» вулиць шляхом прокладки асфальту. Не потрібно бути великим спеціалістом автодорожного будівництва, щоб зрозуміти, що піщано-щебеневе покриття коштує в рази дешевше, ніж асфальтне. Ми неодноразово пропонували голові витратити кошти на тверде піщано-щебеневе покриття на всіх проблемних вулицях селища, а потім, використовуючи техніко-економічні показники, слідуючи здоровому глузду та логіці, формувати перелік доріг, які  будуть заасфальтовані. Але наш селищний голова любить «керувати» сам і повністю ігнорує всі наші звернення.

Шановні ратнівчани, у нашого селища є два шляхи розвитку. Один – «Європейський», коли ми, беручи активну участь у громадському житті, разом через участь у сесіях селищної ради  та використовуючи депутатські звернення,  будемо домагатися соціально-еконо-мічної справедливості для себе та своїх дітей. Інший – «північнокорейський» або «совецкий», коли ви будете тихо сидіти вдома і  надіятись на «милість» вами обраних низькосортних чиновників, які вам подарують за ваші ж гроші якесь «низькоякісне» благо. Вибір за вами…

З повагою – Сергій Лесик