З лютого місяця не вщухають спори, плітки, дискусії щодо ринку райцентру, яким опікувалась споживча кооперація, а зокрема Ратнівське споживче товариство, на балансі якого обліковується ринок в смт Ратне.

Щодо питання, кому має належати ринок, у кожного свої бачення, і кожен вправі їх розцінити зі своєї сторони.

Кооператори Ратнівщини, а зокрема Ратнівське споживче товариство, якому відмовлено в подальшій оренді землі під ринком, пильно слідкуючи за подіями навколо ринку, вражені виниклою ситуацією, а саме негативністю та брудом, яка йде в сторону споживчого товариства та правління райспоживспілки.

Проаналізувавши листа голови селищної Ради про подальшу відмову в оренді землі, взявши участь та послухавши роботу позачергової сесії селищної ради, яка відбулася 25.02.2016 року, прочитавши публікації в районній газеті «Ратнівщина» щодо ринку райцентру, правління Ратнівського споживчого товариства винесло на загальні збори членів споживчого товариства питання щодо ситуації, яка склалася на ринку.

Кооператорів району здивувало, чому питання щодо ситуації, яка склалася на ринку, вирішувалось на позачерговій сесії? Чому воно не проходило черговими слуханнями у вересні-січні після отримання звернення за підписом підприємців? З якою метою селищним головою не було направлено дане звернення до правління споживчого товариства для достовірного вивчення питання? Можливо, тоді б не було такої конфліктної ситуації.

На зборах членами споживчого товариства були прийняті відповідні рішення, зокрема підготувати матеріали в газету «Ратнівщина» по ситуації, яка склалась на ринку селища, тому що з окремими висловами на сесії та трактуванням в газеті кооператори не згідні і висвітлюємо своє бачення даної ситуації.

У 1987 році у відповідності до прийнятих рішень управління ринків перейшло у підпорядкування Волинської облспоживспілки, ринки по районах були передані споживчій кооперації.

Ринок в смт Ратне був переданий на баланс Ратнівського споживчого товариства, так що інформація голови селищної ради, що ринок передавався з комунальної власності, є неправдивою.

На той час ринок райцентру був розташований за адресою вул. Центральна (напроти автобусної станції селища, сьогоднішнє розміщення молитовного будинку).

Під будівництво нового ринку, який діє і на сьогодні, рішенням Ратнівського райвиконкому в 1986 році було виділено 2.0 га земельної ділянки.

Ринок в смт Ратне був побудований та зданий в експлуатацію 1 вересня 1988 року, про що свідчить акт державної комісії про здачу закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.

Акт підписала відповідна комісія в складі 14 осіб, членом якої був і тодішній голова споживчого товариства Сопронюк П. І.

Фінансування будівництва ринку проводилося за рахунок коштів споживчої кооперації.

Значне вкладання коштів пішло на благоустрій земельної ділянки, яка на той час була простою заболоченою місцевістю. Дану територію було утрамбовано піском, завезено гравійно-щебеневе покриття до 50 см, а вже згодом заасфальтовано. В проведення даних робіт, крім піску, було вкладено 1720 т щебеню та гравію, 700 т асфальтобетону.

Прикро, що серед депутатів є колишні праців-ники споживчої кооперації, які працювали на керівних посадах і добре пам'ятають, що ринок райцентру не перебував у комунальній власності.

За період діяльності ринку від споживчого товариства весь облік роботи ринку був прозорий. Кожному платнику видавався чек про сплату через касовий апарат. А хто і в яку казну збирає плату за стихійну торгівлю з вулиць біля ринку, «Пасажу», площі біля побутового комбінату? Збір даної плати не проводиться через касовий апарат, що є прямим зловживанням, тому контролюючі органи повинні бути зацікавлені у повному надходженні платежів до бюджету.

За результатами роботи споживчим товариством проводилась своєчасна сплата всіх платежів як до бюджету всіх рівнів, так і в селищну раду, а від діяльності ринку за 2015 рік сплачено 273,4 тис. грн. лише до бюджету селищної ради, а саме:

— оренда землі — 184,40 тис. грн.,

— податок на нерухомість — 18,0 тис. грн.,

— єдиний податок — 31,0 тис. грн.,

— податок з громадян — 40,0 тис. грн.

Щодо орендної плати за землю, то щороку ціна за землю селищною радою цілеспрямовано змінювалась в сторону різкого збільшення.

Так, якщо в 2009 році вартість оренди землі становила 5,50 грн. за 1 кв. м. (загальна сума в рік 42,7 тис. грн.), то в 2015 році за 1 кв. м — 23,76 грн., а це 184,4 тис. грн. в рік, що становить 11 відсотків нормативної грошової оцінки (при максимальній — 12 %).

Орендна плата земельної ділянки на нашому ринку була і є найвищою по області серед кооперативних ринків, адже по інших районах вартість оренди землі під ринками оцінена від 1 до 6% до нормативної грошової оцінки. Чому ж в смт Ратне ціна найвища і на які цілі селищною радою спрямовані ці кошти?

Голова споживчого товариства на позачерговій сесії проінформувала присутніх не лише про заробіток і витрати ринку в минулому році, а й детально зупинилась на платежах до бюджету, які викладені вище.

Чому представниками влади, які брали участь в сесії, або головою комісії з питань промисловості, продовольства, земельної реформи і екології, будівництва, транспорту і зв'язку не порушувалось питання, а по якій ціні буде надана земля новому власнику — начальнику ВУЖКГ, Адаму Нінічуку, адже у відповідності до заяви він також просить передати дану земельну ділянку в оренду.

Чому ніхто не поцікавився, хоч прогнозовано, а скільки надійде коштів до бюджету при зміні власника ринку? Кому надходять кошти за торгові місця на ринку протягом січня-лютого 2016 року та що вартує це в грошовому виразі — збільшено чи зменшено надходження в казну селищної ради та району?

Яка доля людей, які працювали на ринку від споживчого товариства, а це — 7 працівників, які із отриманої заробітної плати утримували сім'ї?

Думаємо, ці питання також цікавлять жителів нашого селища.

Власником приміщення критого ринку, так як і всього ринкового комплексу (включаючи встановлену електричну лінію, покриття території та огорожу, є Ратнівське споживче товариство.

Діяльність критого ринку (який практично працює два дні на тиждень — субота та неділя) є збитковою. За кошти споживчого товариства утримується ветеринарна лабораторія, яка проводить аналізи м'ясо-молочних продуктів та видає висновки для подальшої реалізації.

Так як споживчому товариству селищною радою відмовлено в подальшій оренді землі під ринком, правління споживчого товариства буде змушене вирішувати питання про подальшу роботу критого ринку за призначенням.

Наймовірніше, після розподілу земельної ділянки (адже у відповідності до нормативних документів повинна бути надана певна земельна ділянка), торгові місця, які розміщені впритул до критого ринку, будуть зміщені, а саме приміщення критого ринку буде перепрофільоване під торгові ряди, здачу в оренду або продаж.

При цьому критий ринок, який є м'ясо-молочним павільйоном, втратить своє першочергове призначення.

Щодо бездіяльності адміністрації ринку. Невже можна вважати бездіяльною адміністрацію ринку, якщо протягом всіх років на ринку проводилась певна робота?! Ринок огороджений, заасфальтований, встановлено та розміщено у відповідності до пожежних норм торгові ряди, територія ринку постійно прибирається, сміття вивозиться трактором споживчого товариства, з двох боків ринку встановлені ворота, територія освітлювалась, відповідні ремонти проводились в приміщенні критого ринку.

На адресу споживчого товариства або райспоживспілки з боку селищної ради не надходило ніяких звернень чи зауважень щодо неналежного утримання ринкової території.

Натомість правління райспоживспілки та споживчого товариства неодноразово зверталось до владних структур району в питанні ліквідації стоячої води.

Це питання виникло після будівництва з дозволу селищної ради «Пасажу», передачі частини земельної ділянки ринку жителям прилеглих багатоповерхівок для ведення підсобного господарства. Вирішити дану проблему проведенням водовідведення ніхто споживчій кооперації не забажав допомогти.

Через районну газету селищний голова запевнив жителів селища, що до 1 липня нинішнього року буде зроблено водовідвід на ринку, тільки чомусь не вказано ким, за чиї кошти і скільки це буде у грошовому виразі.

Щодо небажання дирекції ринку реагувати на обґрунтовані скарги, то усне звернення від окремих підприємців ринку до правління райспоживспілки та споживчого товариства надійшло тільки у вересні 2015 року, після скоєних крадіжок на ринку.

Дане звернення в присутності підприємців було розглянуте та вислухані всі прохання, які були направлені на адресу адміністрації ринку.

У відповідності до складеного протоколу та прийнятого розпорядження всі 5 позицій, по яких звернулась група торговельників ринку, були виконані, зокрема:

— з 1.10.2015 року на ринок від споживчого товариства офіційно з оформленням всіх відповідних документів прийнято сторожа та встановлено сторожове приміщення (а на якій основі сьогодні працюють сторожі від підприємців та чи йдуть відрахування до бюджету при нарахуванні заробітної плати?). На це також повинні відреагувати відповідні контролюючі служби району.

Питання по поновленню асфальтного покриття не виникало, так як постійна вода стоїть в період рясних дощів.

Саме скоєння крадіжок і створило на ринку конфліктну ситуацію.

Проте у відповідності до договору оренди торговельного місця орендар зобов'язується забезпечувати охорону власного майна, яке заходиться на торговельному місці, що орендується, шляхом укладання окремого цивільно-правового договору з охоронним підприємством. Споживче товариство відповідальності за збереження майна орендарів не несе.

Самі ж підприємці від охорони ринку охоронною службою відмовились ще в 2008 році, так як і від послуг охоронної служби « Архат» м. Луцьк (вже після крадіжок), посилаючись на те, що велика плата. Охоронна служба пропонувала оплату за надання послуг по охороні майна 10 грн. за 1 кв. м. орендованої площі (а це в середньому за звичайний контейнер в межах 60 грн. в місяць).

Селищний голова запевнив, що протягом року на ринку буде покладена бруківка або покрито асфальтом, тільки знову ж таки не вказано, за які кошти і хто буде спонсором по виконанню даних робіт.

Щодо новорічного «подарунку» по відключенню електроенергії на ринку — інформація неправдива.

Протягом січня ринок функціонував в звичайному робочому режимі, хоч з неофіційних джерел надходила інформація, що селищна рада націлює підприємців не платити за торгові місця. А коли в лютому підприємці припинили платити обов'язкову плату в споживче товариство, виникло питання, як поступити далі, адже не буде змоги перекрити всі витрати. Споживання електро-енергії тільки на вуличне освітлення території ринку обходилось споживчому товариству 2.0 тис. грн. в місяць.

Через оголошення по гучномовцю та розклеєних оголошеннях на ринку підприємці були повідомлені про необхідність відключення електроенергії та комунікацій для користування.

А відновлення освітлення ринку за вказівкою селищного голови можна розцінити по різному. Адже на сьогодні ринок освітлюється з вулиці Будівельників, тобто, мабуть, за кошти населення (нового освітлення ніхто не проводив, залишена вся електролінія ринку, яка встановлювалась коштами споживчої кооперації, просто переключена до освітлення вказаної вулиці). А хто заплатив за спожиту електроенергію в лютому? Чи всі з цим згідні — питання часу.

У селищі є ряд вулиць, які потребують належного освітлення (зокрема на інтернет-сторінці «Типова Ратнівщина» йде дискусія щодо неналежного освітлення вулиці Б. Хмельницького, а таких вулиць в Ратному достатньо.)

Правління споживчого товариства не заперечує, що на сьогодні ринок райцентру потребує осучаснення та оновлення, яке мало б бути проведено як з боку дирекції ринку, так і підприємців, які здійснюють торгівлю на ринку. Мова йде не лише про асфальтоване покриття, а й про зовнішній вигляд торгових місць, де господарями є підприємці.

Проте торговельниками ринку не була підтримана пропозиція дирекції ринку по проведенню облаштування дахів між рядами металевих конструкцій з полімерних матеріалів, викладання тротуарної бруківки в торгових рядах з залученням частини їх власних коштів. (Пропозиції з боку дирекції ринку були різні, зокрема, матеріали для проведення ремонтних робіт для покращення покриття ринку закупляються за кошти споживчого товариства, а роботи по ремонту біля своїх торгових місць здійснюють самі підприємці).

Правлінням споживчого товариства в свою чергу було виготовлено документацію по облаштуванню тимчасової споруди покриття полімерними матеріалами торгового ряду ринку, на що в 2014 році було вилучено 5,5 тис. грн. кооперативних коштів. Але протягом двох років так і не вдалося дане питання зрушити з місця.

Підприємці, в яких основне місце роботи ринок, не приділяють належної уваги власному майну. За всі роки торгівлі на ринку їхнім кредом не стала культура обслуговування покупця та приведення торгового місця до конкурентноспроможного стану.

З часу розміщення торгових рядів контейнери як були, так і лишились виставлені на цеглі та на різній висоті (один нижчий, другий вищий), перед контейнерами товар виставляється будь-як і на будь-чому. Самі ж контейнери поржавіли, не пофарбовані та не бачили найменшого оновлення після їх встановлення.

Тому дуже вражає допис до статті від окремих підприємців, які вже висловлюють свою вдячність селищному голові і вважають, що взамін на те будуть створені сприятливі умови для відвідувачів. Дивлячись на стан контейнерів, складається враження, що підприємці і надалі лишаються при своїй думці — нехай це зробить хтось.

Далі на розсуд жителів району хочеться прояснити питання, чому після результатів голосування на сесії окремі депутати названі зрадниками.

Зрадниками (вважаємо, із подачі ініціативної групи ринку) були поіменно визначені депутати селищної ради, які мають свою певну думку, думку, яка йде від громади селища, яка їх обрала і яка їм довіряє.

Саме розклеєні листівки зі словами ЗРАДНИКИ, до яких споживча кооперація відношення не має, появились на території ринку після проведеної сесії селищної ради, коли думки депутатів розійшлися. Чому, кого і за що вважають зрадником?

«Зрадницька» позиція окремих депутатів так гарно надрукована в газеті з поіменним голосуванням «за», «утримався». Чомусь жодне питання сесії селищної ради не набуло такої офіційної публікації — хоч доречно ратнівчанам і знати, які питання розглядаються на сесії, які приймаються рішення і як наші обранці-депутати за них голосують.

При розгляді питання та прийнятті рішення за поділ території ринку за результатами голосування окремі депутати «утримались» від запропонованого рішення. Саме цим депутатам і винесли вирок — ЗРАДНИКИ. В число цих депутатів потрапили жителі селища, які в порівнянні з іншими організаціями, підприємцями, фізичними особами є неабиякими наповнювачами районного бюджету.

Невже саме їх: Лесика С. І., Сарапіна В. О., Чернецького О. А., Міщука В. С. Дейнеку В. М., Дудку В. А. — підприємців, які офіційно зареєстровані, створили та надали населенню робочі місця, своєчасно платять заробітну плату та у відповідності до своєї діяльності сплачують всі належні платежі до бюджету, до того ж вкладають значні кошти в благодійність у районі, є волонтерами та постійно допомагають воїнам АТО.

Результати голосування названої сесії, а зокрема «утримався», є чи для селищного голови Кулика В.М., чи для підприємців ринку — зрадою.

Невже своє бачення певної ситуації можна розцінювати зрадою? Мабуть, це вважається зрадою інтересів Кулика. На сьогодні ринок райцентру має чудове розташування в центрі селища, а навколо нього за останні роки активно зводиться мережа приватної торгівлі. Можливо, саме територія ринку і є ласим шматком землі, яку можна з вигодою передати в оренду з наступним продажем для однієї або декількох осіб, з метою налагодження власного бізнесу. Тому складається думка, що, так би мовити, акція по зміні власника ринку готувалась давно.

Шановні підприємці, ви так гарно перерахували депутатів, обраних народом і які є за народ, проте вибачте, посилаючись на огляд подій, решта депутатів також обрані народом, адже весь депутатський склад селищної ради є жителі райцентру, тому 254 підприємці, які писали звернення — це ще не весь народ. А думку народу селища потрібно було б вивчити шляхом опитування, якщо ми хочемо бути порядними, чесними, демократичними та без лицемірства дивитись один одному в вічі. Мабуть, всім нам до того ще далеко, і саме тому в газеті не конкретизовано та не висвітлено список підприємців, які звернулись з даним зверненням.

У правління райспоживспілки та споживчого товариства є відповідні документи, які підтверд-жують, що ринок не був комунальною власністю, а є кооперативною власністю. Всі питання по ринку кооператори району будуть відстоювати в судовому порядку, а це довга і неприємна процедура, від якої бюджет селищної ради не збільшиться.

Підсумувавши вищевикладене, звертаємось до ратнівчан та жителів району, як, на вашу думку, невже лише ринок райцентру псує імідж нашого селища тільки тому, що там не має найякіснішого асфальтованого покриття?

Невже імідж нашого селища не підкреслює;

— стихійна торгівля біля ринку та на тротуарі, яка тягнеться аж до автобусної зупинки;

— торгівля ковбасами та молочними виробами майже на проїжджій частині дороги;

— скупчення автомобілів з двох боків центральної траси, яке виникає через відсутність стоянки для транспортних засобів;

— торговий безлад на площі перед будівлею побутового комбінату (який сенс було відкривати для проїзду вул. 1-го Травня, коли через постійну хаосність припаркованих автомобілів там не проїхати);

— вигляд вулиць після безвідповідального вкладання коштів (ями та вибоїни на кожній);

— парк селища, стан якого з кожним роком все гіршає, де всі алейки та доріжки перетворились на бездоріжжя — бо хто де бачить, там і їде, а селищною радою не зроблено ніяких умов для відпочинку (адже невеличкий дитячий майданчик був подарований депутатом Івахівим; бесідки та декілька лавочок зроблені підприємцями селища за їхні ж кошти, зокрема, і «зрадником» В.О.Сарапіним);

— знищена спортивна площадка за парком, де асфальтована бігова доріжка зруйнована, а футбольне поле перетворено також на повне бездоріжжя.

Для повного висвітлення сьогоднішнього чудового «благоустрою» селища додаємо ряд фотографій з вулиць райцентру.

Кожен житель своєї вулиці має ряд запитань до селищного голови щодо покращення благо- устрою в кожному куточку селища.

І нехай хоч би на одній вулиці (для прикладу по вул. Газіна, яка після вул. Центральної є найбільш людною і найважливішою, так як веде до лікарні, Пенсійного фонду та є скороченим шляхом до дитячого садочка), була б зроблена двометрова доріжка з бруківки з відповідними бордюрами. Створення пішохідної доріжки за відповідними стандартами дало б можливість жителям селища, починаючи від немовлят в дитячих колясках і до людей похилого віку, без перешкод рухатись вулицею, та не потрапити в аварію (адже саме на цій вулиці неодноразово здійснені аварії зі смертельними наслідками).

Вважаємо, що саме ми, саме жителі селища, вправі вирішувати, на що і куди спрямовувати бюджетні кошти, щоб зробити рідний куточок в цілому сучасним та привабливим як для ратнівчан, так і гостей селища, і тут також без зміни власника, мабуть, не обійтись.

За дорученням загальних зборів членів Ратнівського споживчого товариства: Дейнека М. І., 

голова споживчого товариства