У Ратному відбулася  республіканська нарада водогосподарників. І недарма місцем її проведення вибрали саме наш район. Адже за результатами роботи колектив Ратнівського управління водного господарства мало що не щорічно визнають кращим в системі Волинського управління водних ресурсів.

Минулий рік не виняток  – перше місце. Хоча для пересічного ратнівчанина хотілось би, щоб ця робота була ще більш плідною, адже за нею, за цією роботою, – врожайність сільськогосподарських культур на наших полях та ланах. Саме водогосподарники, в міру можливого, регулюють рівень води на меліоративній міжгосподарській державній системі. Хоча меліоративна система має ще й внутрігосподарські меліоративні фонди, які перебувають у власності територіальних громад сіл та селищ, і їх стан потребує значного відновлення.

Приїхали на республіканську нараду керівники водогосподарських організацій та їхні заступники зони осушення: Волинського, Житомирського, Івано-Франківського, Львівського, Полтавського, Рівненського, Сумського, Тернопільського, Харківського, Хмельницького, Черкаського управлінь облводресурсів, Київводресурсів, Дністровсько-Прутського, Деснянського, Південно-Бузького басейнових управлінь водних ресурсів, БУВР Тиси, Бортницького МУВГ ім. Гаркуші М. А. та представники Інституту водних проблем і меліорації, Національного університету водного господарства та природокористування. Нарада відбулася під головуванням начальника управління експлуатації водогосподарських систем, енергозбереження та механізації Держвод-агентства Вячеслава Розгона.

Від Волинського управління облводресурсів участь у нараді взяли начальник управління Ростислав Кравчук, заступник начальника Віталій Мушка, а також керівники управлінь, міжрайонних управлінь водного господарства та Волинської гідрогеолого-меліоративної партії.

Мета їх зібрання – обговорення  питання з підготовки осушувальних систем до роботи у вегетаційний період нинішнього року з метою забезпечення ефективної роботи служб експлуатації водогосподарських організацій зони осушення.

Учасники наради насамперед ознайомилися з виробничою базою Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, а далі працювали на пленарному засіданні і розглянули декілька питань.

Вячеслав Розгон інформував про основні пріоритети діяльності Держводагентства: впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом;  дерегуляція та зменшення кількості точок дотику бізнесу та держави в частині одержання документів дозвільного характеру (щодо соціального водокористування); запровадження механізму державно-приватного партнерства для стимулювання охорони вод, забезпечення раціонального використання водних ресурсів та меліорованих земель. Вячеслав Анатолійович зупинився і на етапах реформування управління водними ресурсами.

Про підготовку водогосподарсько-меліоративного комплексу Волинської області до роботи у вегетаційному періоді нинішнього року інформував Ростислав Кравчук, начальник Волинського управління. На нараді також говорили про досвід Хмельницького управління облводресурсів з передачі безгосподарських гідротехнічних споруд на баланс сільських рад; підготовку осушувальних систем Чернігівської області до роботи у 2016 році та досвід виконання робіт згідно з Міжнародною програмою «Climaest: збереження та стале використання торфовищ» на водогосподарських об’єктах області; підготовку осушувальних систем Київської області до роботи у 2016 році та досвід боротьби водогосподарських організацій із пожежами на торфовищах Київської області та інші.

Думками щодо вдосконалення роботи меліоративної мережі з порушених проблем також поділилися голови райдержадміністрації та ра-йонної ради Андрій Харлампович та  Михайло Макарук.

За експлуатацію меліоративної системи повинен платити сільгосптоваровиробник

Щодо роботи Волинського  управління облводресурсів, Ростислав Кравчук  розповів учасникам зібрання про великомасштабну меліорацію, яка пройшла на Волині в другій половині 20 століття і завдяки якій раніше заболочені непрохідні хащі перетворилися на родючі землі. На Волині тоді було побудовано 191 меліоративну систему, якими осушено 417 тисяч гектарів заболочених і перезволожених земель, з них 347 тисяч гектарів – сільськогосподарські угіддя, а це більше третини загального фонду земель сільськогосподарського призначення області. Загальна протяжність мережі каналів — 18,5 тисячі кілометрів, на якій  розташовані 15,2 тисячі гідротехнічних споруд, протяжність захисних дамб – 360 кілометрів, функціонує 46 насосних станцій. І все це, наголосив доповідач, потребує фахової експлуатації, постійного догляду та періодичного ремонту.

Ростислав Кравчук зупинився на внутрігосподарських меліоративних фондах, які перебувають у власності територіальних громад сіл, селищ і утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Він зазначив, що впродовж останніх десятиліть роботи щодо обслуговування внутрігосподарської меліоративної мережі практично не здійснювалися. І, як результат, канали заросли чагарником і замулилися, на багатьох ділянках припинив діяти гончарний дренаж. Під час проходження повеней і паводків підтоплюються і затоплюються осушені сільськогосподарські угіддя. Турбує також незадовільний технічний стан  меліоративної мережі та гідротехнічних споруд.

Ростислав Кравчук наголосив, що ремонт об’єктів меліоративних систем потребує істотних капіталовкладень. Та складна економічна ситуація в Україні, брак коштів як у державному, так і в місцевому бюджетах не дозволяє фінансувати проведення необхідних робіт у достатньому обсязі. Частковому вирішенню проблеми покликаний сприяти проект «Відновлення меліоративної мережі для сприяння економічного зростання сільських територій Волинської області», реалізацію якого розпочато у вересні 2014 року. Фінансову допомогу у розмірі 1,171 млн. євро  для впровадження проекту надав Європейський Союз у рамках програми «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні». Основним компонентом проекту є відновлення 240 кілометрів меліоративних каналів та ремонт 3 гідротехнічних споруд у 8 населених пунктах Ковельського та Ратнівського районів.

Ростислав Кравчук водночас зауважив, що питання ремонту та експлуатації меліоративних мереж не є виключно компетенцією органів місцевого самоврядування. Це – спільний обов’язок усіх тих,  хто використовує осушені землі і водогосподарські об’єкти. Кожна зацікавлена сторона – приватні агропідприємства, селянські та фермерські господарства, сільськогосподарські кооперативи, інші суб’єкти господарювання, громадяни і юридичні особи – повинна здійснювати посильний внесок у справу підтримання меліоративних систем у робочому режимі.

На цьому зупинився і начальник Хмельницького управління облводресурсів, який наголосив, що канали, незалежно від того, чи належать до внутрігосподарської, чи міжгосподарської мережі, найперше потрібні сільгосптоваровиробнику, і за їхню експлуатації повинен платити саме  він  — інакше нічого не буде, бо  «ми ніколи не отримаємо від держави стільки грошей, щоб забезпечити нормальну експлуатацію водогосподарсько-меліоративної мережі. Ми маємо врахувати це у тих змінах, які мають бути під час реформування управління водними ресурсами».

З цим погодилися присутні на нараді.

Вячеслав Розгон, підсумовуючи роботу на пленарному засіданні, підкреслив, що в усіх областях проблеми однакові, та підходи до їх вирішення – різні, і побачити, як їх вирішують на Волині, запропонував наочно.

Учасники наради оглянули та ознайомилися з роботою Заболоттівської, Турської та Корте-ліської осушувальних систем та насосних станцій, про функціонування яких проінформував  Михайло Тимощук — начальник Ратнівського міжрайонного управління водного господарства.

Про роботу, яка проводиться на Ратнівщині в рамках проекту «Відновлення меліоративної мережі для сприяння економічного зростання сільських територій Волинської області», розповіли Віталій Мушка – заступник начальника Волинського управління водних ресурсів, та Валерій Грижук – начальник Волинської гідрогеолого-меліоративної партії. Вони зазначили, що виконання всіх робіт, передбачених проектом, надасть можливість підвищити якість життя  селян цього краю. Адже проводиться не лише відновлювальна меліоративна робота, а й оцінюються грунти на родючість, вологість та кислотність – такою інформацією може скористатися кожен селянин і знати, чого потребує його земля і що на ній найкраще сіяти чи садити.

Про співпрацю і важливість роботи водогосподарників на території нашого району говорили голова ТОВ «Гірникиагро» Микола Шевчик, За-ліський,  Гірниківський та Млинівський сільські голови Віктор Корецький, Володимир Мерчук та Анатолій Оніщук.

На завершення наради її учасники  відзначили хорошу роботу Ратнівського міжрайонного управління водного господарства, що використовує не лише кошти з державного бюджету, а й зі спецфондів, залучає грантові задля покращення функціонування меліоративної системи в районі, і зі своїми завданнями, в міру можливого, справляється.

Валентина БОРЗОВЕЦЬ