Минолої п’ятниці, напередодні профе-сійного свята – Дня вихователя та дош-кільного працівника – у Ратнівському дитячому яслах-садку було гарне свято – тут зібралися люди різних поколінь: ті, хто зараз виховує рат-нівську малечу і їхні наставники-вихователі, які перебувають на заслуженому відпочинку, а їх сьогодні – 35 пенсіонерів і 69 працівників дошкільного закладу. Шанованих гостей радо стрічали вихователі, які вручали кожному ветерану дошкілля троянди, запрошуючи на урочистості в актову залу. Привітати із професійним святом колектив дитячого садка прибули голова селищної ради Володимир Кулик, головний бухгалтер Василь Долюк та голова ветеранської організації селища Ганна Мажула.

Свято розпочалося із презентації закладу на мультимедійній дошці у супроводі ведучої – вихователя Наталії Дудки. Першою привітала колег завідувач Анна Онищук, яка подякувала їм за тепле і чуйне ставлення до дітей. Вона наголосила на тому, що тільки ця професія вимагає цілковитої самовіддачі, повної самопожертви. Анна Віталіївна зауважила, що ці люди – найгарніші, найдобріші, найбільш чуйні і доброзичливі, адже заради добра і комфорту вихованців вони навчилися стримувати свої негативні емоції, показувати все те добре, що тільки може бути у людини. Вона привітала зі святом ветеранів-дошкільників, які прийшли на свято, бо багато з них стали першими вчителями нинішніх вихователів. Далі звучало музичне вітання «Дитинство не кінчається» у виконанні вокальної групи працівників садочка.

До слова запросили незмінного гостя свята Володимира Кулика, який подякував за підтримку у питанні будівництва другого дитячого садка в Ратному. Привітав зі святом, вручив квіти Анні Онищук та продуктові набори вихователям-ветеранам, а хто на урочистості не при-йшов, пообіцяли передати ці невеличкі гос-тинці з нагоди професійного свята.

Із вітальним словом виступив бухгалтер селищної ради Василь Долюк. Він зізнався, що на собі випробував, як важко впоратися з дітьми, тож не з розповідей знає, наскільки важка робота працівника дитячого садка. Тому побажав присутнім і всім, хто так чи інакше стосується сфери дошкілля, терпіння і витривалості, добра і любові, а ще – вдячності вихованців і поваги від їхніх батьків. А найголовніше – мирного неба. Ще розповів про стан справ із фінансуванням дошкільного закладу. Зокрема, з початку року направили цільову субвенцію у розмірі 2 млн. 916 тисяч гривень. На цілковите забезпечення не вистачало 500 тисяч, але за рахунок економії енергоносіїв, скорочення годин, іншого вдалося уникнути проблем. Із загального фонду направили 270 тисяч – 200 тисяч на зарплату, решту – на ремонт водяної системи і сантехніки, 266 тисяч направили у спеціальний фонд. На будівництво нового дитячого садка направили 260 тис. грн. і в жовтні ще додатково виділять майже 600 тис. грн. Селищна рада перевиконала бюджет на 1 млн. 570 тис. грн., а за цей місяць – на понад 400 тисяч гривень.

Позитивною ноткою свята став танок у виконанні дошкільняток. Разом з ними танцювала і їх наставниця – музичний керівник Наталія Маринчук.

Коли вітати присутніх вийшла вихователь-методист Лариса Оліферчук, байдужих у залі не лишилося. Вона крізь сльози радості розповідала про досягнення, будні і свята, вміння і навики, згадувала прикрощі, коментувала фото, представлені у казковому дитячому вер-нісажі, який запропонувала переглянути на мультимедійному проекторі. Методист підкреслювала, якою важливою є праця вихователів, їхніх помічників, кухарів, працівників пральної. До сліз сміялися над фото, де дошкільники виступали в ролі казкових героїв, клоунів, як проводили змагання, грали у футбол. Пригадували, як це було, коментували смішні моменти. Переглядали знімки тематичних заходів, уроків передавання досвіду колегам із садочків району. Методист зауважила, що за останні п’ять років 15 вихователів здобули вищу освіту, вже працюючи в цьому навчальному закладі. А Марія Фіщук і Лариса Завадська у минулому році отримали звання вихователя-методиста. Лариса Миколаївна намагалася впоратися із хвилюванням, яке переповнювало душу, коли говорила теплі слова про своїх колег, з якими пліч-о-пліч працює і працювала уже багато років.

Після зворушливого виступу для розрядки молоде покоління вихователів виконало частівки майже про кожного, задіяного у роботі дошкільного навчального закладу.

На позитивній ноті розпочала своє привітання незмінна голова профспілки дитячого садка Тамара Кулініч. Вона зверталася не лише до нинішніх працівників, але й до їхніх попередників, адже усіх знає поіменно. Побажала, щоб кожен із працівників – нинішніх і колишніх – щоденно проявляв бажання приходити сюди заради однієї мети – виховання дітей. Наголосила на їх унікальності, побажала всіляких гараздів і з честю передала слово колишньому завідувачу Тетяні Дейнеці. І вже вона розповіла, що її переповнюють почуття гордості за зовнішній вигляд і змістовне смислове наповнення закладу, що вона хвилювалася, як вдасться колегам підготуватися до свята, і була вражена, коли побачила, наскільки досконало все продумали й орга-нізували. Вона також передала привіт від колег із міста Шостка Галині Миколаївні, вихователю-методисту, методичні доробки якої оцінили у Сумській області і використовують у своїй педагогічній практиці. Вона засвідчила присутніх, що колись цей дитячий садок був одним із кращих в області, а тепер, за попередніми висновками, займає 5-е місце в Україні.  Подякувала за запрошення і запропонувала залучати вихователів-пенсіонерів до ініціативної роботи, адже ці люди все своє життя провели у садочку, серед дітей, і хоч вік уже поважний, але сил та енергії ще вистачає. А на завершення побажала, щоб усі присутні були гідними звання дошкільного працівника, несли його з честю і показували приклад дітям, батькам і суспільству загалом.

І знову для присутніх вокальна група виконала пісню «Розкажу про Україну», а завершилося свято музичним вітанням «Усе буде добре». Після всього колишнім працівникам провели екскурс групами дитячого садочка, щоб вони на кілька митей перенеслись у світ дитинства, де пройшли їх роки праці. Молоді вихователі підходили до своїх старших наставників, дякували за науку, пригадували, як працювалося разом, розповідали про те, як працюється зараз.

У залі панувала приємна атмосфера, атмосфера затишку, дитинства і незабутніх спогадів. Кожен тут випромінював тепло і добро. І таких людей була повна зала. Тож приємно, що саме ці люди – обов’язкові, щирі й доброзичливі кожного дня по краплинці вкладають нові знання у голови наших діток, що саме вони, а не хтось інший, виховують маленьких ратнівчан.

Марія ЛЯХ