У 2018 році має стартувати медична реформа. Тож підсумкова нарада за результатами роботи галузі охорони здоров’я району у році 2017-у, що відбулася минулого тижня у центральній районній лікарні, стала ще й своєрідним підсумком усього попереднього етапу розвитку медицини Ратнівщини.

Вона зафіксувала, що ми маємо сьогодні, в якому стані перебуває матеріальна база, який рівень надання допомоги населенню, який стан здоров’я людей, які проблеми існують і що треба зробити для їх вирішення. Років через п’ять, а тим більше десять, усі ці теперішні показники будуть використовувати для порівняння, коли оцінюватимуть результати медичної реформи.

Ще варто відмітити саму форму проведення наради. Не було традиційної президії із медичним керівництвом та запрошеними гостями (а це обидва керівники району та голови ОТГ) і не було традиційних – як мінімум годинних – доповідей головних лікарів (бо тепер їх у районі два), для яких ці доповіді писали підлеглі. Натомість їм самим надали слово, а всі основні показники демонструвалися у слайдах на екрані. Спочатку завідуюча інформаційно-аналітичним відділом ЦРЛ Вікторія Наход прокоментувала дані по району, а потім за-ступник головного лікаря по експертизі Віталій Трофімук, завідуючі відділеннями: акушерсько-гінекологічним – Анатолій Омелянчук, інтенсивної терапії – Вадим Бігун, хірургічним – Валерій Пась, неврологічним – Валентин Краснюкевич, поліклінічним – Ярослав Кулиніч – поінформували про стан справ у своїх підрозділах і окреслили основні проблеми. Головний лікар ЦРЛ Михайло Бегаль прокоментував фінансово-економічні показники, а головний лікар районного центру первинної медико-санітарної допомоги Людмила Терещук розповіла про стан справ і основні проблеми у первинній ланці охорони здоров’я району.

На чому ж акцентують увагу медики?

На першому місці, звичайно ж, здоров’я населення. Деякі показники у нас кращі, ніж у середньому по області, деякі гірші. Зокрема, по народжуваності і смертності район виглядає краще, хоча рівень народжуваності за п’ять останніх років знизився майже на п’ять відсотків і торік вперше за тривалий період ми мали від’ємний приріст населення. Але Анатолій Омелянчук звернув увагу на те, що кількість жінок, які народжували вперше, залишилась практично на тому самому рівні, а от другу, третю і тим більше четверту дитину стали народжувати значно менше, і це свідчить про соціальну причину цієї проблеми – сім’ї не мають впевненості, що зможуть забезпечити своїх дітей.

Також соціальними причинами пояснюють зростання рівня смертності серед осіб працездатного віку. Торік їх померло 142. На першому місці тут стабільно хвороби системи кровообігу (31 %), а на другому – смертність через травми та нещасні випадки – 23 %, на третьому – хвороби органів травлення – 21 %, на четвертому – злоякісні новоутворення – 14 %. А в структурі інвалідності травми взагалі піднялися на перше місце. Травматизм у більшості випадків пов’язаний із зловживанням алкоголем. За словами Вадима Бігуна, торік у їхньому відділенні лікувалося 47 осіб із «білою гарячкою», 10 – з цирозами, з них 5 померли, а 3 смерті було від пневмонії на фоні алкоголізму, яку вилікувати неможливо. Також були випадки, коли жінки втрачали дітей – вони народжувались мертвими – через алкоголізм.

Так само турбують медиків онкологічні захворювання і туберкульоз, який появляється навіть у тих селах, де його раніше не фіксували.

Практично всі промовці порушували ще одну проблему – забезпечення діагностичним та іншим обладнанням. Бо сьогодні лише при його наявності лікарня зможу конкурувати з іншими закладами, а головне – надавати хворим якісну допомогу. Як образно висловився Анатолій Омелянчук, апелюючи до представників влади: «Музиканти в нас не гірші, ніж у Луцьку: дайте нам відповідні інструменти, і ми зіграємо так само!»

Забезпеченість закладів охорони здоров’я залежить у першу чергу від рівня фінансування. Бо хоч багато чого в лікарні робиться і за кошти спонсорів, і за кошти благодійної каси, які складаються із внесків тих самих пацієнтів (керівники району і громад мали можливість побачити відремонтовані таким чином палати, ремонт у терапевтичному відділенні тощо), але все ж ці гроші – лише доповнення до медичного бюджету, який, за оцінкою лікарів, явно недостатній. До того ж левова частка фінансування – понад 83 відсотки – іде на оплату праці медпрацівників, а на розвиток не залишається вже практично нічого. Але тут варто звернути увагу на висновок головного лікаря ЦРЛ Михайла Бегаля: якби в нашому районі ситуація була така ж, як у сусідньому Камінь-Каширському, де населення на дванадцять тисяч більше, а є лише одна райлікарня і немає жодної дільничної, то наша медицина мала б додатково три-чотири мільйони гривень на розвиток.

Недостатнє фінансування породжує ще одну болючу для медиків проблему – низький рівень зарплат. Людмила Терещук озвучила взагалі шокуючий приклад: у Річицькій амбулаторії молодий лікар без стажу отримує сьогодні всього-на-всього 2550 гривень. Хто і що втримає його в селі за такі гроші, та ще й без житла? Тому за-ключні слова з виступу завідуючого реанімаційним відділенням Вадима Бігуна повторив би, без перебільшення, кожен медпрацівник: «Панове владо, коли ми вже нарешті почнемо жити, а не виживати?»

Тож голова райдержадміністрації Андрій Харлампович, ніби відповідаючи йому, сказав у своєму виступі, що теж не розуміє політики керівництва держави, коли в тих бюджетних сферах, де ще лише говорять про реформи, зарплату піднімають, а медикам – ні. Також він порушив питання співфінансування районних медзакладів об’єднаними територіальними громадами, а для ілюстрації навів такі цифри: за минулий рік у ЦРЛ пролікувалося 1245 мешканців Заболоттівської ОТГ, тоді як у Заболоттівській лікарні – 564; відповідно із Самарів – 878 і 200. Тому кошти, на його думку, повинні залишатися там, де якісніше обслуговування. Андрій Харлампович запевнив медиків, що новий комп’ютерний томограф вже включений у перелік Кабінету Міністрів і потрібно буде на сесії районної ради лише передбачити співфінансування з місцевого бюджету.

Голова районної ради Михайло Макарук наголосив на тому, що обладнання все ж не головне, бо без кваліфікованого лікаря воно є лише купою мертвого металу, проте районна рада сприятиме в його придбанні для закладів охорони здоров’я району.

Голови об’єднаних територіальних громад: Велимченської – Анастасія Павлович, Забродівської – Микола Калачук, Самарів-ської – Микола Маргес і Заболоттівської – Валерій Свіржевський – запевнили, що налаштовані на співпрацю і в міру своїх можливостей підтримуватимуть і ЦРЛ, і центр первинної медико-санітарної допомоги.

Але на підсумковій нараді не були присутніми ті, для кого й працюють медики, — їхні пацієнти. Тому, можливо, керівництву обох районних закладів варто було б придумати якийсь спосіб дізнатися про оцінку своєї роботи жителями району, щоб врахувати і їхні побажання.

Дмитро МОРОЗ