Яким був мій червень-2015?

ВІДПОЧИНОК1Моєму щастю не було меж, коли мама сказала, що я поїду в табір. Але тоді ще я навіть не підозрювала, що на мене чекає там, в таборі, з такою символічною назвою — ім. Ю. Гагаріна.
Ми приїхали, коли було вже темно, тому відразу не змогла роздивитися довгу алею троянд, якою милувалися протягом всього часу, проте я відчула їхній запах. Вранці нам провели екскурсію: показали велику простору їдальню, дім школяра, медпункт, магазин, камеру схову, душ (дуже зручний, до речі) і т. д. Далі нас заселили. Мені пощастило, бо я потрапила в кімнату до дівчат, з якими спілкуюся й зараз.
Немало важливо й те, як нас годували. А було це завжди ситно, корисно і смачно. Одного разу ми їли на другу вечерю піцу, а взагалі нам завжди давали фрукти.
Табір знаходиться на березі моря. Коли приїхали, всі кинулися дивитись на чисте-пречисте море і жовтий пісочок, всіяний ракушками. А ще в таборі були дуже зручні ліжка з ортопедичними матрацами.
Я ніколи не забуду аквапарк, в який ми всі разом ходили. А день страху… Моторошно було ввечері вийти на вулицю — всі ходили розмальовані з ніг до голови. А в передостанню ніч ми всі разом зустрічали світанок, поки чекали сонце — співали під гітару, говорили, сміялися…
Приємну, домашню атмосферу завжди створювали мої найближчі друзі й найкращі вожаті — Женя і Ксюша. Ми називали їх лагідно – тато Женя й мама Ксюша. Адже вони дійсно були для нас всім: родичами, порадниками, психологами, батьками, ну і, звичайно, друзями. Скільки чудових моментів ми пережили разом?! Не вистачить цілого зошита, щоб їх всіх описати. А, якби хтось бачив, як багато сліз було, коли ми прощалися!
За весь час я жодного разу не бачила, щоб хтось з дітей плакав — всі були щасливі й ніхто не сумував за домівкою. Адже, як це прекрасно — табір. Тут море нових друзів, перше кохання… І найболісніше й найгірше — це роз'їжджатися по домівках. Адже з нами були й діти з Херсона, з інших міст. В останній день в усіх були сльози на очах. Кожен був би не проти повернутися назад.
Я сумую за тими днями, заздрю сама собі, що змогла побувати в цьому прекрасному скадовському таборі ім. Ю. Гагаріна.
Юлія Юхим
смт Ратне

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>