ДО ПОЧАЄВА ХРЕСНИМ ХОДОМ ДІЙШЛО 1600 ОСІБ І БЛИЗЬКО 300 З НИХ – РАТНІВЧАНИ

До Почаєва 1Увечері 3 серпня закінчився ювілейний п’ятий міжнародний хресний хід до Почаївської лаври, який був приурочений вшануванню Почаївської ікони Божої Матері (5 серпня). У ньому взяли участь православні з Польщі (31 особа), Грузії, Білорусі, Словаччини, Угорщини і, звичайно, найбільше було українців. Цей хресний хід був започаткований митрополитом Володимир-Волинським і Ковельським Володимиром ще у 2012 році.

Територією України він рухався із 25 липня, коли духовенство та віряни Гірниківського благочиння зустріли хрестоходців із Польщі та Білорусі. У Гірниках та Ратному відбулися богослужіння, і 26 липня вранці, хоч і лив проливний дощ, православні вирушили у далеку, непросту дорогу. Серед тих, хто пішки пішов до Почаєва на прощу, було багато дітей, людей старшого віку, інвалідів у візках. Були мами з візочками, в яких діти, менші двох років. Вони йшли по три-чотири дні, наскільки дозволяли обставини, а потім поверталися додому. Одна мама дійшла до святині з десятимісячним дитям. Найстаршій учасниці було 80 років, а наймолодшим – менше 10-ти. Так, із Ратного в Почаїв зайшов другокласник Степан Дордюк зі своїм татом Василем, із Заболоття – четвертокласник Павло Хавень, шестикласниця Вікторія Дацко, були учні середніх, старших класів, багато молоді.

Якщо у перші роки з району йшли лічені люди, то цьогоріч тільки по Ратному пройшло близько 600 осіб, частина повернулася з Видраниці, Замшан, Буциня додому, але половина, близько 300 осіб, дійшла до Почаєва. Були навіть такі люди, що «доганяли» хрестоходців у Ковелі, Луцьку і з ними продовжували ходу.

Від Ратного до самого Почаєва із вірянами разом ішов настоятель храму архістратига Михаїла с. Залухів ієрей Володимир Ковтач. Хрестоходців радо зустрічали у селах, селищах, містах, через які вони проходили, годували, пропонували нічліг. У Волинській, Рівненській і в Тернопільській областях до ходи приєднувалося стільки люду, що вона стала чи не наймасовішою за останні роки. 26 липня налічувалося 300 прочан, 27 липня – близько 700 осіб, у передостанній день було 1100, а в Лавру зайшло 1600 православних (для порівняння, минулого року їх було 1300). Їх радо зустрічала братія монастиря, вітаючи із непростим випробуванням, яке вони гідно пройшли.

А шлях був і справді дуже непростим. Була злива, коли вирушали, зі зливою і прийшли паломники у Почаївську лавру. А між цим панувала жахлива спека. Чимало людей не витримувало навантаження. Дехто втрачав свідомість, у когось загострювалися хвороби. У хресний хід вже вкотре пішла лікарка з Ковеля, проте її рук інколи не вистачало на всіх, хто потребував медичної допомоги. Коли йшли грунтовим шляхом, «їли пилюку» (так кажуть учасники), бо за великою кількістю люду здіймалася курява. Тому часто зупинялися на перепочинок, але дорогу все-таки здолали. І всі ці 280 кілометрів разом з українцями пройшли іноземці – майже від самого початку. Так, з Ратного ішов молодий грузин, який на плечах весь час тримав прапор Грузії, мешканка Угорщини. Ще декотрі приєдналися дорогою.

У лаврі прочани приклалися до святинь – мощів преподобних Іова та Амфілохія Почаївських, стопи та ікони Божої Матері. Бажаючі посповідалися та причастилися, після чого роз’їхалися додому.

Традиція паломництва до великих християнських святинь існує в Україні віками. Двічі на рік – перед Великоднем і перед Різдвом – православні вирушали у піше паломництво до Почаєва, Києва. У радянські часи християнські традиції знівелювалися, але зараз потроху відроджуються і щороку стають все більш масовими. Цей хресний хід – тому підтвердження. Прийшли у переддень 5 серпня до Почаєва й інші хрестоходці, але їх не було аж так багато. Ратнівчани ж, які дійшли до омріяної мети, просять у Бога здоров’я до наступного року дожити та знову до Почаєва на прощу піти. А священик Володимир Ковтач радить хоча б раз у житті піти і пережити ці неймовірні, ні з чим незрівнянні емоції.

Марія ЛЯХ

Один відгук на «ДО ПОЧАЄВА ХРЕСНИМ ХОДОМ ДІЙШЛО 1600 ОСІБ І БЛИЗЬКО 300 З НИХ – РАТНІВЧАНИ»

  1. Oleg S. коментує:

    Секта РПЦ-ФСБ Ратнівщини нажаль добре працює на Рускій Мір. Мені особисто соромно що на третьому році війни московські попи правлять на Волині.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>