Станьте патронатними вихователями

Навіть якщо в дитини батьки безпробудні пияки, вона все одно з теплотою про них згадує, сумує за ними, а часто — й мріє до них повернутися. Про це вам скажуть у будь-якому сиротинці. Потрапити до останнього не хоче жодна дитина, навіть якщо там створені найкращі умови для комфортного життя і повноцінного розвитку. Тож не можна не погодитися, що найліпший спосіб захистити дитину, яка ризикує опинитися в інтернаті, — це підтримати її сім’ю. З цією метою Міністерство соціальної політики наприкінці 2011 року почало розвивати альтернативні форми догляду за дитиною, котра не може проживати з певних причин у своїй родині. Однією з таких форм є сімейний патронат.
Що таке сімейний патронат
Сімейний патронат допомагає дітям, чиї батьки деякий час не можуть опікуватися ними в силу різних життєвих обставин. Адже бувають випадки, коли через хворобу чи смерть батьків за дітьми нікому доглянути, або через недбалість чи жорстоке поводження дитині загрожує небезпека. Непоодинокі випадки відмови від дитини у пологовому будинку, коли бюрократична тяганина з «відмовою» триває кілька місяців, а немовлята у той час безпомічно чекають своєї долі на самоті в лікарняній палаті... У таких ситуаціях дитину на певний час передають на виховання у професійну патронатну сім’ю.
Сімейний патронат – це професійна комплексна послуга, що передбачає: тимчасовий догляд і виховання дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах та потребує захисту, в сім’ї патронатного вихователя, та одночасне надання фахівцями соціальної сфери інтенсивних підтримуючих послуг сім’ї дитини для відновлення її здорового функціонування.
Хто такі патронатні вихователі та як ними стати?
Патронатний вихователь – це спеціально підготовлений працівник, який на договірній основі з уповноваженим закладом здійснює догляд, виховання дітей, тимчасово влаштованих у його сім’ю, та несе відповідальність за їхнє життя та стан здоров’я під час перебування. Сім’я патронатного вихователя – це подружжя, в якому один із членів на професійній основі виконує обов’язки патронатного вихователя.
Патронатними вихователями можуть бути громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки) і від 35 до 65 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі; мають вищу освіту, проживають на спільній житловій площі; мають позитивний досвід виховання дітей; одна (один) з яких виконання обов’язків патронатного вихователя не поєднує з іншою трудовою діяльністю; пройшли курси спеціальної підготовки; відповідають іншим вимогам, визначеним у чинному законодавстві.
Патронатними вихователями не можуть бути особи, за-значені у статті 212 Сімейного кодексу України, а також особи, чиї діти були засуджені, перебувають/перебували у конфлікті з законом.
Цілі патронатних вихователів:
Ё створення безпечного середовища для дитини;
Ё запобігання потрапляння дитини до інтернатних закладів;
Ё задоволення базових потреб дитини в сімейних умовах;
Ё забезпечення прав дитини;
Ё виховання та розвиток дитини.
Завдання патронатних вихователів:
Ё забезпечення догляду, виховання, збереження життя та здоров’я дитини в період її перебування в патронатній сім’ї;
Ё участь у створенні і реалізації індивідуального плану роботи з дитиною;
Ё соціально-педагогічна підтримка дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах;
Ё забезпечення належних умов для проживання, харчування, навчання, фізичного та духовного розвитку;
Ё сприяння медичній, психологічній і соціальній реабілітації дитини;
Ё сприяння оздоровленню дитини;
Ё створення умов для підтримки контактів дитини з її біологічними батьками, родичами, окрім випадків, коли це може завдати шкоди життю і здоров'ю дитини;
Ё формування прив’язаності дитини і її батьків;
Ё підготовка дитини до повернення в біологічну сім’ю чи влаштування в іншу форму сімейного виховання.
Патронатний вихователь – мама – отримує заробітну плату, батько отримує винагороду за надані послуги. Соціальна допомога на утримання влаштованих дітей виплачується патронатному вихователю у розмірі двох прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку за кожен місяць її перебування.
Як все працює
Ініціатором влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя можуть бути:
Ё сама дитина;
Ё батьки чи один із батьків дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах;
Ё соціальний працівник, який супроводжує сім’ю, яка опинилася в складних життєвих обставинах;
Ё працівник служби у справах дітей;
Ё вчитель, шкільний со-ціальний педагог чи психолог;
Ё лікар, дільничний мілі-ціонер, інший фахівець соціальної сфери;
Ё будь-який громадянин чи установа, які виявили дитину в складних життєвих обставинах.
Термін перебування дитини у сім’ї патронатних вихователів залежить від потреб дитини та обставин, що спричинили влаштування дитини, але не може перевищувати 3 місяців. У окремих випадках, за рішенням органу опіки та піклування, термін може бути подовжений до 6 місяців.
За цей час соціальні працівники допомагають батькам подолати труднощі, через які дитину було вилучено. Якщо ж відновити здатність батьків виховувати свою дитину неможливо, їй знаходять іншу форму сімейного виховання. Патронатні вихователі проходять спеціальну підготовку – навчальний курс, що дозволяє опанувати всі нюанси роботи з такими дітьми. Втім, після його завершення вихователі не залишаються сам-на-сам із дитиною, їх професійно підтримують фахівці соціальної роботи та психологи, для роботи з дитиною залучаються вузькі спеціалісти.
Якщо вас зацікавила дана інформація, звертайтеся до Ратнівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: смт Ратне, вул. Шевченка, 7, або за телефоном 2 94 07.
Ірина Костючик, директор районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>