ЩО ТАКЕ УСИНОВЛЕННЯ?

усино Той, хто розпочав цю подорож, повинен розуміти значення усиновлення. Усиновлення — це юридичний процес, під час якого рішенням суду створюються нові, постійні відносини між батьками та дитиною, і який полягає у передачі батьківських прав та обов’язків від однієї родини до іншої. Це прийняття у сім’ю дитини на правах народженої, з усіма правами та обов’язками, як з боку дорослих, так і з боку дитини.

Разом з тим, усиновлення є і складним емоційним процесом. Дещо простішим є усиновлення дитини, яку майбутні батьки вже знають, а дитина знає їх. Якщо ж мова йде про усиновлення дитини, з якою майбутні батьки познайомляться у процесі усиновлення, то це набагато складніше.

Як правило, дорослі намагаються уявити свою майбутню дитину, у багатьох випадках ідеалізуючи її. Так, наприклад, уявляють дівчинку красунею, з гарненькими бантиками, такою, що одразу ж їм посміхнеться. Насправді такі фантазії бувають далекі від реальності. Не виключено, що дитину ще треба навчити посміхатися та довіряти дорослим, а красу дитині забезпечить не гарненький бантик чи красиве платтячко, а саме посмішка та очі, що сяють довірою і любов’ю.

Отже, насправді, усиновлення — це надзвичайно складний процес і для дитини, і для дорослих. Усиновлення –це ПРИЙНЯТТЯ дитиною дорослих, дорослими – дитини, біологічними дітьми сім’ї – усиновленої дитини. Якщо юридичний аспект усиновлення, як правило, триває не більше 3-6 місяців, то психологічний, емоційний процес усиновлення триває роками.

Усиновлювачам принципово усвідомити, що усиновлена ними дитина має такі ж со-ціальні, емоційні та фізичні потреби, як і будь-яка народжена дитина у родині. Надзвичайно важливо ці потреби визначити, зрозуміти причини їх виникнення, знайти шляхи їх задоволення, навіть якщо ці потреби на початковому етапі протирічать культурним нормам усиновлювачів.

Усиновлення — це процес, під час якого сподівання, мрії, культурні та релігійні переконання родини пов’язуються із дитиною, яка, у багатьох випадках, має власні сподівання, мрії та переконання.

ХТО ЦI ДIТИ?

В Україні більше 100 тисяч дітей, які залишились без батьківської опіки. За офіційними даними майже 30 тисяч із них підлягають усиновленню. Чому не всі? Тому, що усиновленою може бути тільки та дитина, у якої розірвані юридичні стосунки з батьками. Тобто такі діти мають юридичний документ про те, що їхні батьки втратили батьківські права стосовно цієї дитини. Таким документом може бути рішення суду про позбавлення батьківських прав, свідоцтво про смерть батьків, нотаріально засвідчена відмова батьків від дитини, тощо.

Де ці діти перебувають і хто їх виховує, поки до них прийде майбутній усиновитель? Наша подорож веде нас до будинків дитини, дитячих будинків, інтернатів, у притулки для неповнолітніх, де ми бачимо обличчя дітей, кожен з яких чекає на свою родину.

Ці діти різного віку: від народження до 18 років, хлопчики та дівчатка, різні на зріст, із різним кольором шкіри, очей та волосся. Але кожен з них є унікальною особистістю! Об’-єднує їх тільки те, що всі вони в цей момент без батьків, і всі вони мріють про сім’ю, де їх будуть любити! Зверніть увагу: мало хто з цих дітей, як, до речі, і наші рідні, мріє про сім’ю, в якій їх будуть виховувати. Вони потребують любові та захисту. Виховання — це наступне завдання, спочатку дитину треба полюбити, довести їй, що ви її любите, і тільки потім — виховувати.

Зазвичай, старші діти так і залишаються у дитячих будинках або в інтернатах. Більшість із них через свій вік або через вади у розвитку й досі чекають на родину, яка може стати «своєю» на все життя. Часто люди вважають, що у цих дітей занадто багато всього було у минулому, щоб забрати їх до себе у сім’ю, і, таким чином, втрачають найцінніший дар, який Бог може подарувати родині.

Кожен з цих дітей пройшов свій шлях і опинився в дитячому закладі не з власної провини. Хтось із них залишився на самоті через смерть батьків, а у когось саме батьки не змогли піклуватися про потреби дитини. Можливо, такі батьки зловживали наркотиками або алкоголем, із жорстокістю або недбало ставились до дітей, і суд виніс вирок: діти не можуть більше жити у своїй сім’ї. А когось мати залишила в пологовому будинку лише за кілька днів після того, як дитина з’явилася на світ. Наголошуємо: не діти винні у тому, що посиротіли. Кожна дитина без батьків — це вина дорослих: і батьків, і чиновників, і родичів. Тому і допомоги діти чекають від дорослих.

Незважаючи на те, що в багатьох випадках працівники дитячих закладів докладають надзвичайних зусиль, щоб забезпечити дітям нормальні умови для їх розвитку, статистика свідчить, що більшість випускників інтернатів приречені на жахливе життя. Переважна більшість таких молодих людей зловживають наркотиками та алкоголем, опиняються в тюрмах чи на вулиці, а багато хто навіть закінчує життя самогубством. Єдине, що справді може врятувати дитину від такого «вироку» — це сім’я.

За більш детальною інформацією або з питаннями щодо процесу усиновлення звертайтеся в  службу у справах дітей Ратнівської райдержадміністрації  за адресою: смт Ратне, вул. Шевченка, 7,  тел. 2-16-72, 3-01-34.

Наталія ТОКАРСЬКА

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>