Людина, яка дожила до пенсійного віку, гідна поваги, навіть тільки тому, що це по милості Божій вдалося. «Літня людина» зовсім не означає, що вона вже на багато що не здатна. Якраз навпаки: те, що може літня людина, не завжди під силу молодій. Але як би там не було, ці дві категорії людей завжди ідуть поруч.

У день вшанування людей похилого віку  у нашому клубі зібралися старші люди. І ось по мікрофону чути, як сперечаються молодість і зрілість, доказують одна одній свою правоту… На сцену виходять  співучі талановиті вчителі нашої школи і шкільний бібліотекар з піснею «Рідня моя». Це: вчитель трудового навчання Неводнічик Олександр Мойсейович,  вчитель географії Касянчук Володимир Степанович, вчитель інформатики Приймачук Іван Володимирович, вчитель фізики Середюк Василь Володимирович. Це -  гордість нашої школи. Адже вони не тільки хороші вчителі, а й дуже прекрасні артисти. Їм уже давно треба виступати на великих сценах. Я пишаюсь ними, колишніми своїми учнями,  потім колегами. Хочеться більше сказати про молодого  вчителя В.В. Середюка. Це наш учень. А працює  у ЗОШ І-ІІІ ступеня с. Межисить та у НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня-дитячий садок» с. Самари-Оріхові. Дуже талановитий. Він — вчитель, співак, комп'ютерник, електрик, добрий господар. А його брат Середюк Олександр Володимирович, який закінчив із відзнакою Тернопільський державний університет, працює у МНВК смт Ратне, де викладає тракторну справу. Два красені, два соколи виростили  Ольга Миколаївна та Володимир Олексійович Середюки. Їм старість забезпечена. І кожна мама  хотіла б мати таких синів…

На сцену  вийшла гарна тендітна дівчинка, учениця 8 класу  Катерина Колядюк, яка ніжно, дуже лагідно виконала пісню «Дорога додому». І кожна пісня концерту перепліталась з гарними розповідями ведучої – заступника директора школи з виховної роботи Приймачук Поліни Олексіївни. А які гарні слова підібрала вона, щоб так вміло розповісти про людей різних професій, щоб нікого не обминути, щоб ні про кого не забути! Більше 20 років, як немає у неї батьків. Але вона не почувається  сиротою. Адже замінили їй батьків свекруха Надія Гнатівна та свекор Василь Олексійович Приймачуки. Прекрасна мама Поліна Олексіївна, дружина, чудова господиня і невістка. Хороша вчителька початкових класів, співачка, активістка Гурич Світлана Адамівна. Любить дітей, толерантна, ніколи не мине старших, щоб не сказати приємного доброго слова. Світлана Адамівна — одна з кращих невісток у Межиситі  і найкраща теща. Воробей  Тетяна Володимирівна працює  шкільним бібліотекарем. Дуже скромна, трудолюбива, чемна, відповідальна. А хіба можна не згадати завжди веселу,  життєрадісну  пенсіонерку Катерину Іванівну Приймачук! Їй не місце на пенсії. Їй треба працювати, піднімати всім настрій, бо в неї це  дуже виходить.

Довго лунали пісні, привітання, побажання. І знову на сцені з'являється Василь Середюк з гітарою. У його виконанні звучать пісні: «Дай Вам, Боже», «Їхали козаки». Зал оплесками проводжає зі сцени співака з гітарою і зустрічає  квартет хлопців  з піснею «Козаки». Коронною піснею в нас завжди була і прозвучала на цьому святі  пісня «Ой вите й воле та й половеї, Чом вите й не орете. Ой літа мої, молодейкії, Чого марнейко йдете», записана давно у наших старожилів.

На закінчення концерту  прозвучала пісня «А ми бажаєм вам добра». Свято продовжилось за чашкою чаю та солодким столом.

Люди поважного віку були дуже задоволені святом, вдячні організаторам за приємно проведені хвилини у колі друзів, за добро і тепло сердець учасників дійства, за те, що підбадьорили нас, вселили  віру і надію на працю, любов до прекрасного  життя.

Коли поруч панує любов і повага один до одного, а особливо до людей старшого віку, коли відчуваєш, що про тебе піклуються, цінують, пам'ятають, шанують і оточують любов'ю, тоді всі негаразди забуваються, тоді  жити і працювати хочеться.

На свято були запрошені  Кулина і Василь Гуричі,  які незабаром будуть святкувати 60-річчя свого подружнього життя.

А ініціаторами і організаторами цього свята були сільський голова Гурич Ірина Василівна, голова ради ветеранів Кобець Єва Павлівна. Допомагали соціальний працівник Октисюк Леся Василівна, депутат сільської ради Приймачук Валентина Миколаївна, бібліотекар сільської бібліотеки Приймачук Люба Созонівна.

Дякуємо нашим спонсорам: Кузьмичову Сергію Вікторовичу, Кобцю Павлу Степановичу, Гурич Ользі Іванівні, Приймачуку Миколі Тимофійовичу, Ковч Валентині Миколаївні, Приймачук Марії Миколаївні, які надали грошову допомогу на вручення подарунків окремим винуватцям свята.

Кажімо більше ніжних слів,

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке –

Короткі в нас слова черстві.

Кажімо більше ніжних слів.

Ольга Приймачук,

пенсіонерка, колишня старша піонервожата —

методист, відмінник народної освіти

с. Межисить