ЄДИНА КРАЇНА

РІК ПРЕЗИДЕНТСТВА: ПОРОШЕНКО ОПРИЛЮДНИВ ВІДЕОЗВІТ СВОЄЇ РОБОТИ
Президент України Петро Порошенко на честь річниці перебування на посаді Президента України опублікував відеозвіт «Рік, що змінив Україну» про підсумки своєї роботи.
Відеозвіт Порошенко розмістив на Youtube.
Відеозвіт складається з нарізки фотографій, прінтскрінів, відео, які демонструють найяскравіші моменти президентства Порошенка: підписання Асоціації з Євросоюзом, виступ Порошенко у парламенті Канади, перед Конгресом США, героїчні досягнення українських військових у війні на Донбасі, а також со-ціальну роботу президента.
ПОРОШЕНКО НАТЯКНУВ, ЧОГО ЧЕКАЄ ВІД САМІТУ «Великої сімки»
Президент Петро Порошенко натякнув, що Україна чекає від саміту «Великої сімки» рішення про передачу сучасних озброєнь та посилення співпраці у військовій та військово-технічній галузі.
«Ми готові захищати тільки нашу країну, наш суверенітет і нашу незалежність. Проблема в тому, що ми маємо зброю, виготовлену у ХХ столітті, тоді як ворог використовує зброю XXI століття», — зазначив Порошенко.
Він додав, що деякі європейські країни вже співпрацюють з Україною у військово-технічній галузі. «Ми маємо ефективну співпрацю з іншими країнами, такими як США, Канада чи Велика Британія, які не надають нам летальну зброю, але беруть участь у підготовці наших військових. Все це добре, але ми були б задоволені, щоби ця співпраця посилилася», — зауважив Порошенко.
ПОРОШЕНКО ПРО «ЕКОНОМІЧНІ ПОЖЕРТВИ»: ЄВРОПА МАЄ ВИЗНАЧИТИСЯ З ЦІННОСТЯМИ
Президент Петро Порошенко закликав країни-союзники розглядати санкції проти Росії не як «пожертву», а як спосіб змусити її виконувати Мінські домовленості.
Про це він заявив в інтерв'ю іноземним ЗМІ, зокрема французькому виданню Le Monde.
«Я ненавиджу ідею, що санкції можуть розглядатися як „пожертва“. Вони мають просту мету: створити умови для Росії виконувати Мінські домовленості. Якщо цього буде досягнуто, це дозволить зняти санкції, саме ті, які не пов'язані з випадком Криму. Якщо ситуація погіршуватиметься, ми потребуватимемо нових санкцій», — сказав Президент, відповідаючи на запитання, чи стурбований він втомою союзників, які пішли на «економічні пожертви» заради України.
На його переконання, «кожен має зробити вибір». «Про що ми хочемо говорити: про гроші чи цінності?» — запитав Порошенко у журналістів і додав, що Україна не просто бореться за свою незалежність, вона бореться, щоб захистити європейські цінності і безпеку в Європі та світі.
Говорячи про референдум щодо членства в НАТО, український лідер зазначив, що «це питання не є пріоритетним». «Цей референдум, насамперед, є символом того, що ми не повинні питати жодного дозволу у Росії на наше майбутнє, це питання лише нашого народу», — наголосив він, додавши, що спочатку українці повинні провести реформи, щоб змінити країну.
ПРОДАТИ ROSHEN БУДЕ НЕЛЕГКО
Президент Петро Порошенко пояснив іноземній аудиторії значення українського слова «деолігархізація»: це боротьба з системою, а не з окремими людьми.
«Це (деолігархізація — ред.) не угода з олігархами, це боротьба. Не проти людей, а проти системи», — сказав Порошенко.
За його словами, у такий спосіб українська влада хоче відновити державні активи, над якими держава втрачала контроль упродовж 23 років. «Це стосується всіх секторів економіки, а отже, всіх олігархів, усіх їхніх непрозорих схем», — зазначив Президент.
За його словами, цей процес розпочався шляхом голосування у парламенті закону про «Укрнафту» (компанія, що належить державі, але керується Ігорем Коломойським), але влада має намір «розпочати наступ одночасно на всі монополії в електроенергетиці, вугільній галузі, газовій сфері тощо».
Журналісти також запитали у Порошенка про його обіцянки продати власний бізнес у харчовій промисловості. «Мій бізнес абсолютно прозорий: я ніколи у своєму житті не використовував державні кошти, я побудував одну з найкращих компаній у Європі, яка найкраще керується», — зауважив він.
При цьому він додав, що зараз продажем Roshen опікується приватна інвестиційно-банківська компанія Rothschild, і ця справа буде «нелегкою». Водночас Порошенко уникнув відповіді на запитання щодо свого іншого активу — «5 каналу».
ЧУБАРОВ СКАЗАВ, ЩО ПОЛЕГШИЛО РОСІЇ
АНЕКСІЮ КРИМУ
Відсутність системної роботи влади України з Кримом стала одним з головних чинників, що зробили півострів вразливим для російської агресії.
«У нас у різні роки була різна центральна влада. Жодна з них системно Кримом не займалася. Навіть ті, хто декларував, що вирішуватимуть проблеми, не були готові до вирішення кримськотатарської проблеми», — наголосив він.
Говорячи про помилки влади, політик також відзначив, що жоден з українських політиків, які мають вплив на внутрішню політику країни, не думав, що «правильні, збалансовані системи виборчої влади в Криму, кадрові питання могли зміцнити проукраїнські настрої».
За словами Чубарова, в Криму були всього два регіони, керівники яких офіційно виступили проти незаконного «референдуму», — це Бахчисарайський район, де главою адміністрації був Ільмі Умеров, та місто Білогірськ, де мером був Альберт Кангієв.
«Усе. У нас більше не було ніде керівників. Усі інші підтримали «референдум». В СБУ у нас практично не було кадрів, які могли б впливати на політику відомства хоча б на кримському рівні», — пояснив народний депутат.
Він додав, що ставлення екс-влади до кримських татар, як до потенційних сепаратистів і відсутність підтримки українців в Криму, призвело до асиміляції останніх: «Усе це й призвело до того, що Крим виявився найбільш вразливим місцем».
КЕМЕРОН ВИСТУПИВ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ
САНКЦІЙ ПРОТИ РФ
Європа має залишатися єдиною у питанні збереження санкцій проти Росії, незважаючи на збитки країн ЄС.
«Ми повинні переконатися, що Європа залишається єдиною», — сказав Кемерон журналістам і додав, що лідери G7 мають дати Москві жорсткий сигнал щодо України.
Раніше президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що зараз можна говорити тільки про посилення санкцій проти Росії.
Нагадаємо, у неділю стартував дводенний саміт «Великої сімки» за участю лідерів Німеччини, США, Японії, Канади, Франції, Італії та Британії.
(УКРІНФОРМ)