Щорічно у третю неділю листопада в Україні відзначається День працівників сільського господарства. Цей день присвячений всім аграріям країни. Як зустрічають його ратнівські аграрії, з якими результатами праці, – з такими запитаннями наш кореспондент звернувся до начальника відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації Павла Ковча.

— На Ратнівщині відзначають профе-сійне свято колективи СТОВ «Рат-нівський аграрій», ТОВ «Гірники-Агро», СВК «Прип'ять», СВК «Світанок», СВК «Полісся», ТОВ «Білорусь-Агро», СВК «Україна», СГПП «Надія», ТзОВ «Журавлини», ФГ «Пролісок», ФГ «Промінь», СОК «Датинська криниця», СОК «Скарби Тура» та 12 тисяч особистих селянських господарств, які обробляють понад 25 тисяч гектарів землі.

На сьогодні в усіх категоріях господарств району утримується більше 10 тисяч голів великої рогатої худоби, в тому числі понад 7 тисяч корів, 17 тисяч свиней.

За десять місяців року сільськогосподарські підприємства Ратнівщини реалізували 235 тонн худоби в живій вазі, отримали 250 тонн приросту — середньодобові прирости худоби на відгодівлі та нагулі становлять 544 грами. Найбільші прирости мають у СТОВ «Ратнівський аграрій» — 930, ФГ «Пролісок» — 900 грамів. Виробництво молока за цей період становить 1337 тонн, продуктивність дійного стада збільшилась і становить 2000 кілограмів.

— Павле Олексійовичу, цей сільськогосподарський рік не із легких для хліборобів через погодні умови, а ос-кільки вже зібрано урожай, зерно у коморах, можна підсумувати, як спрацювали селяни на зерновому лані?

— Нинішнього року на Ратнівщині було 10,6 тисячі гектарів до збирання зернових культур. Середня врожайність — 19 центнерів з гектара. У сільгосппідприємствах мали 1300 гектарів до збирання, валовий збір зерна становив 3254 тонни при середній врожайності 22 центнери з гектара.

Вже посіяно майже тисячу гектарів озимих культур під урожай 2018 року. Найбільше озимини посіяли в СТОВ «Ратнівський аграрій» — 335 гектарів, СВК «Прип'ять» — 100, СВК «Полісся» — 70, ТзОВ «Журавлини» — 65 гектарів. Враховуючи ситуацію, яка склалася із посівом озимого зернового клину, проводиться конкретна підготовча робота зі збільшення площ посівів ярих зернових. Для цього засипано в достатній кількості високоякісного репродукційного насіння та додатково закупляється насіння ярих у інших господарствах області, що дасть можливість значно розширити посівні площі і посіяти не менше двох тисяч гектарів.

— На Ратнівщині вже декілька років працює і розвивається СТОВ «Ратнівський аграрій», яке утримує першість серед сільськогосподарських підприємств не лише району, а й області. А нещодавно ряди сільськогосподарських підпри-ємств поповнились новими, засновниками яких є інвестори. Що це за підприємства і що вони будуть вирощувати на наших землях?

— Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій», засновником якого є Андрій Панніков, директор Валентин Чернецький, працює вже понад шість років і залишається зразковим сільгоспвиробником. Це один із найбільш високорозвинених потужних сільгоспвиробників у галузях тваринництва і рослинництва Волині. Щороку нарощує виробництво і реалізацію продукції, найбільше виробляє її, має найвищу врожайність і продуктивність у тваринництві, застосовує передові інноваційні технології, максимально механізує виробничі процеси, функціонує за новітніми стандартами розвитку. Окрім цього, в район зайшли потужні інвестори – ТзОВ «АгроФілд Компані», ТзОВ «Захід Агрохолдінг», ТзОВ «Стар Бері Фарм», які будуть вирощувати плодово-ягідні культури, а в результаті землі не будуть злогувати, буде поповнюватись бюджет усіх рівнів, а головне, люди матимуть роботу і заробітну плату.

— Павле Олексійовичу, а як спрацювали особисті селянські господарства, як їх підтримують на рівні держави?

— Насамперед зазначу, що особисті селянські господарства вносять вагомий внесок у розвиток аграрного сектору району. Вони вирощують понад 5 тисяч гектарів картоплі, 1,5 тисячі гектарів моркви. Традиційно, високоефективно працюють селяни Гутянської, Жиричівської, Річицької, Велимченської та інших сільських громад. Щодо підтримки сільськогосподарської галузі – було розроблено та запроваджено «Комплексну програму розвитку агропромислового комплексу Волинської області на 2016—2020 роки», а також «Комплексну програму розвитку галузі агропромислового комплексу Ратнівського району на 2016—2018 роки». У 2017 році для фінансової підтримки сільськогосподарської галузі з районного бюджету виділили 149 тисяч гривень, з яких 17 тисяч 900 — дотація на здешевлення вартості штучного осіменіння корів, телиць в особистих селянських господарствах, сільськогосподарських під- приємствах; 33 тисячі — дотація ОСГ, де утримується три і більше корів; 43 тисячі 100 гривень — дотація сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам за посів озимого жита та гречки; 55 тисяч — дотація на корінне покращення сіяних та природних пасовищ. У першому кварталі 2017 року з обласного бюджету на умовах співфінансування виділили 33 тисячі дотації ОСГ, де утримується три і більше корів.

За десять місяців року про-фінансовано з місцевого бюджету 136 тисяч 910 гривень, (що становить 92 відсотки від виділених коштів) за напрямками використання на корінне покращення сіяних та природних пасовищ на території Млинівської сільської ради в сумі 55 тисяч та 43 тисячі 100 гривень за посів озимого жита в сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах району, 13 тисяч 10 гривень — на здешевлення вартості штучного осіменіння корів, телиць в ОСГ,    сільськогосподарських підприємствах, 25 тисяч 800 гривень — виплата дотації власникам ОСГ, які утримують три і більше корів. Обласні та районні програми діють на умовах співфінансування (50% на 50%).

— Ефективною формою господарювання на селі є сімейні фермерські господарства, працюють у районі і сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Яка їх діяльність?

— Серед сімейних фермерських господарств назву, для прик-ладу, господарство Григорія Мазурика із села Датинь, яке утримує 15 голів великої рогатої худоби, в тому числі 7 корів, 5 телиць — за десять місяців реалізувало 25 тонн молока. Сьогодні ряд особистих селянських господарств, які ми називаємо сімейними (родинними) фермами, конкурують з невеликими господарствами. Відповідним законопроектом, який на роз-гляді у Верховній Раді, передбачений порядок набуття ними юридичного статусу.

Працює на Ратнівщині два сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: «Скарби Тура» та «Датинська криниця».

СОК «Скарби Тура» був створений у 2015 році. Наразі до його складу входить 22 члени. Підприємство надає послуги з обробітку землі, а також займається виробництвом деревних паливних брикетів для сільського населення. На підтримку кооперативу в рамках програми виділили майже 1,4 мільйона гривень. За ці кошти відкрито брикетувальну лінію, придбано кущерізку, бензопилу «Штіль», стрепінг-машину для пакування деревобрикету. Для надання сільськогосподарських послуг СОК «Скарби Тура» закупили трактор МТЗ-82, причеп 2ПТС-4, фронтальний навантажувач, дисковий агрегат навісний ДАН 2,5, плуг ПН3-35, обприскувач, сінограблі, косилку Z069, зерноочисну машину.

СОК «Датинська криниця» створений також у 2015 році, налічує 19 членів. Кооператив займається обробітком ґрунту. Загалом в обробітку — близько 60 гектарів землі. Зокрема, цього року зібрали високий урожай гречки — 25 центнерів з гектара.

За десять місяців року ко-оператив надав послуг на суму 29,4 тисячі гривень. Технічний парк «Датинської криниці» складається із закуплених проектом трактора МТ3-892, сівалки, трикорпусного оборотного плуга, дискової борони 2,5, косилки, картоплесаджалки, картопле-збирача, культиватора КПШ4 та зерноочисної машини Petkus.

Тема кооперації є однією із пріоритетних в державній аграрній політиці та досить поширеною формою господарювання у світі. А підтримка та розвиток сільськогосподарських кооперативів закладені у Єдину комплексну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій, розроблену Мінагрополітики, а також у Комплексну програму розвитку АПК Волинської області.

— Робота хлібороба — важка праця. За результатами праці стоять люди. Кому сьогодні Ратнівщина найбільше завдячує за внесок у розвиток аграрного сектору району?

— За нелегку працю переважної більшості керівників агроформувань хочу подякувати Миколі Олександровичу Штику — СВК «Світанок», Миколі Олексійовичу Колядюку — ТзОВ «Журавлини», які очолюють господарства понад 36 років, Миколі Олександровичу Тимощуку — СВК «Полісся», Петру Григоровичу Павловичу — СГПП «Надія», Павлу Онуфрійовичу Ковальчуку — СВК «Україна», Сергію Петровичу Гайдучику — ТОВ «Білорусь-Агро», які працюють керівниками понад 10 років, Роману Михайловичу Самарчуку — СВК «Прип'ять» та Миколі Савичу Мерчуку — ТОВ «Гірники-Агро», які працюють 4 і 1 рік і мають високі виробничі показники.

Дякую ветеранам аграрного виробництва Миколі Панасовичу Круглію, Адаму Семеновичу Харламповичу, Сергію Феодо-сійовичу Левківському та іншим, які своїм досвідом роботи раніше ділилися і зараз надають посильну допомогу аграріям району.

Окремі слова подяки овочівникам, фермерам та їх спо-движникам Віктору Івановичу Баранчуку, Олександру Петровичу Ковалю. Завдячуючи їм, фермери почали кооперуватися, нехай негласно, без юридичного оформлення намірів. Але саме кооперація дозволить невеликим фермерським господарствам вийти на нові рубежі, бути конкурентноспроможними на ринку.

У районі виросла ціла плеяда передовиків сільськогосподарського виробництва, серед них: доярки, доглядачі великої рогатої худоби, телятниці, підвожчики кормів, пастухи, комбайнери, водії, різноробочі — їх ми будемо нагороджувати під час святкування.

 Дякую всім хліборобам за працю, за розуміння важливості своєї справи, за те, що шануєте землю і збираєте багаті врожаї, що залишаєтеся вірними селу. Буде село — буде й Україна. Бажаю всім міцного здоров'я, щастя, успіхів, затишку і спокою у кожній оселі, злагоди у кожній родині, впевненості в завтрашньому дні! Хай в усіх буде хліб і до хліба на столі!

Зі святом вас, шановні хлібороби!

Валентина БОРЗОВЕЦЬ