ДЕ ЖИВУТЬ РАТНЮКИ?

ратне1Якщо ви думаєте, що в Ратному, то помиляєтесь. Бо хоча колись у навколишніх селах виключно так і називали жителів нашого містечка, та й тепер ще деколи в розмові можна почути таку назву, а в історичних документах можна знайти і «ратнівці», і «ратненці», і «ратенці», і «ратняни», та в літературній мові сьогодні закріпилась назва «ратнівчани». Однак тут піде мова не про теперішніх мешканців нашого селища, а про людей, які носять прізвище Ратнюк.


Воно однозначно свідчить, що предки їхніх теперішніх носіїв були родом з Ратного. З якихось причин вони переселилися в інші місця, і там корінні жителі, аби вирізняти їх від місцевих, почали називати цих переселенців за місцем їхнього походження. А з плином часу ця назва стала прізвищем. Так, зокрема, Кортилісці живуть у Самарах, Самарчуки – в Річиці, Забродці – у Гірниках, а Велимчаницю ви зустрінете в селі Черче Камінь-Каширського району.
Саме цей район і є найгустішим осередком прізвища Ратнюк не лише на Волині. Як стверджує сайт «Рідні», в усій Україні сьогодні налічується 111 носіїв цього прізвища і воно за поширеністю займає лише 40600-е місце. Так от, на Ратнівщині живе всього три Ратнюки, тоді як у наших сусідів – 45, з цього числа найбільше – по 12 – у місті Камені-Каширському та в селі Качині. 20 Ратнюків живе в Ковелі, 9 – у Луцьку, 2 – в Турійському районі, по одному – у місті Володимирі-Волинському та в Луцькому районі.
Добралися наші земляки й до столиці – у Києві їх мешкає 4. П`ятеро Ратнюків живуть у Збаразькому районі Тернопільщини, 3 – у Вінниці. Далі їх потягнуло на південь і схід: по одному Ратнюкові проживає у Дніпрі і Кривому Розі, у місті Слов`янську на Донеччині та в Новоайдарському районі Луганщини (на межі з «ЛНР»). Та найбільше їх у Криму: 4 – в Севастополі, 3 – в Сімферополі і один – у Кіровському районі на сході півострова.
Є Ратнюки і в Росії, куди доля закинула їх, напевно, ще за часів імперії Романових. Серед нагороджених орденами і медалями колишнього Радянського Союзу за участь у Другій світовій війні згадуються прізвища восьми Ратнюків. Шість із них – родом з Камінь-Каширського району, походження одного невідоме, а восьмий – аж із Томської області в Західному Сибіру.
Серед найвідоміших на сьогодні людей з таким прізвищем пошуковик Гугл називає українського тенісиста Максима Ратнюка, 1996 року народження, який проживає в Сімферополі, і тренер у нього теж Ратнюк. Зустрічаються також науковці – історик Наталія Ратнюк, економіст Олег Ратнюк, митники, та найчастіше – підприємці, в тому числі і в Москві.
Але прізвище Ратнюк має ще одну форму – Ратнер. Адже згадаймо, що до Другої світової війни наше Ратне було єврейським містечком, де українці навіть вкупі з нечисленними поляками становили меншість – всього близько 35 відсотків. А розмовляли ратнівські євреї новоєврейською мовою ідиш, яка сформувалася на основі німецької. У ній так само суфікс –ер служить для утворення назви жителя міста від назви самого міста. Наприклад, як «берлінер» – це берлінець, так само й вихідців з Ратного – своїх одноплемінників – самі євреї називали «ратнерами». В Україні сьогодні зафіксовано 107 носіїв цього прізвища (41990-е місце за поширеністю), найбільше – на півдні і сході: 14 – у Дніпрі, 13 – у Харкові, 7 – у Запоріжжі, 4 – у Києві.
Однак Ратнери розселилися по всій колишній Російській імперії. Найчастіше це прізвище зустрічалося серед євреїв Житомира, який був центром Волинської губернії, у Бресті, Слонімі, Ліді, Слуцьку, Могильові в теперішній Білорусі, а також у Литві та Латвії. Жили вони і в самій Росії, і чимало Ратнерів стали там відомими людьми – державними та військовими діячами, діячами науки, культури і мистецтва. Зокрема, Євгенія Мойсеївна Ратнер (1886 – 1931) – член ЦК партії соціалістів-революціонерів, була репресована; Берта Аронівна Ратнер (1896 – 1980) – радянська партійна і господарська діячка; генерал-майор танкових військ Йосиф Маркович Ратнер (1901 – 1953) був радянським військовим радником під час громадянських воєн в Іспанії та Китаї у 1936 – 1939 рр., а з 1940 і до кінця війни – викладачем Військової академії імені Фрунзе; полковник Володимир Наумович Ратнер (1903 – 1974) у 2-у Світову війну був начальником штабу і деякий час – командиром дивізії, а після війни теж викладав в академії імені Фрунзе (до речі, за всю війну близько 500 Ратнерів були нагороджені орденами і медалями СРСР). Олександр Хацкелевич Ратнер (1906 – 1956) був науковим керівником першого радянського радіохімічного заводу; Борис Самуїлович Ратнер (1918 – 2008) – фізик-ядерник, один із творців першого радянського синхротрона; Марина Євсеївна Ратнер (1938 – 2017) – видатний радянський і американський математик, член Національної академії наук США (жила там з 1975 року). А уродженець Одеси Іоханан Ратнер (1891 – 1965) був не лише відомим архітектором, а й одним із творців Армії оборони Ізраїлю, мав чин бригадного генерала.
Немало Ратнерів і сьогодні проживає по всьому світі, найбільше в Сполучених Штатах. Серед них відомий англійський бізнесмен і телеведучий Джеральд Ратнер (нар. 1949), американський режисер і кінопродюсер Бретт Ратнер (1969), американський політик Пейн Ратнер (1896 – 1974), будівельний бізнесмен Брюс Ратнер, хіміки Бадді Ратнер, Марк Ратнер, Сара Ратнер та ін.
Але – що найцікавіше! – Ратнерами досі називають себе усі євреї – вихідці з історичної Ратнівщини, і навіть їхні нащадки – не лише в Ізраїлі, а й в інших країнах, де вони об`єднаються у громадські організації. Зокрема, є такі товариства «ратнюків» у Нью-Йорку, Буенос-Айресі (Аргентина) і в самому Ізраїлі. У меморіальній книзі «Ратне. Історія зруйнованої общини», яка вийшла 1983 року в Тель-Авіві на івриті, а потім була перекладена на англійську, є невеликий розділ «Ратнер всюди ратнер!». У ньому автор із захопленням розповідає декілька епізодів. Одного разу, ще в 1950-х роках, робітники на будівництві влаштували страйк і пішли до керівництва з рішучістю добитися свого. Та коли їхній лідер – ратнер – з вуст представника фірми почув «солодкий ідиш з Ратного» (як з`ясувалося далі, той був родом з Датиня), – розмова зразу перейшла в мирне і конструктивне русло, страйкарі порозумілися з керівництвом і досягли взаємної згоди. Іншим разом на дорозі його зупинив поліцейський за перевищення швидкості. Та коли вони стали спілкуватися, то за акцентом впізнали, що обидва походять з Ратного. І в результаті водій обійшовся без штрафу, а розстались вони вже найкращими друзями – тому що «ратнер всюди ратнер!», з гордістю закінчив автор.
Після цих слів залишається лише сказати, що нам у цьому сенсі треба брати приклад з євреїв.
Дмитро МОРОЗ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>