Датинська сільська рада

ДатинськаДатинська  сільська рада, в яку входять села Датинь та Запілля, розпочала нову сторінку історії у складі Велимченської об’єднаної територіальної громади.  Центр об’єднаної громади у Велимчому, а у Датині працює виконуючий обов’язки старости.

Дещо з історії для історії. Перша писемна згадка про село Датинь є в люстрації 1500 року. Історія сільської влади Датиня середини минулого століття відкривається призначенням наприкінці 1939 року головою сільської ради Д. К. Калінчика, а останнім часом головував Іван Григорович Кобук, який нині виконує обов’язки старости. У 1500 році проживало 4 дворищних поселян, а через 65 років -  26 «робітних кметів, осілих на ланах», як пишеться в люстрації. Через Датинь проходила до середини ХІХ століття стара трактова дорога сполученням Ковель-Брест. Місцеві краєзнавці навіть назву села виводять від того, що ніби тут у давнину збирали на шляху мито – кожен, хто їхав через село, мав ДАТИ гроші.

У кінці  ХVІІІ – на початку ХХ століття Датинь – центр однойменної волості, у яку входили села Велимче, Дошно, Замшани, Синове та інші.

У 1887 році в Датині налічувалось 1414 жителів, через 115 років їх чисельність значно зменшилася – у 2002 році  проживало всього 863 особи, які мешкали у 351 житловій будівлі, та у Запіллі – 158 осіб. Нині ж у Датині прописано 829 осіб, хоча, кажуть, проживає  менше. У Запіллі  прописано 150 осіб.

Якщо взяти кількість населення за віком, то на території ради проживає 55 дітей до-шкільного віку,  105 – шкільного віку, 406 осіб – працездатного віку, з яких 339 – у Датині,  396 — пенсіонерів, з яких 343 – у Датині. До речі, у минулому році у Датині  вперше за останні роки народжуваність значно переважила смертність: народилося 10 діток, померло 3 особи.

На території ради проживає 5 учасників АТО, з них 2  нині у Збройних силах України – за контрактом, один інвалід І групи Другої світової війни, 33 багатодітні сім’ї.

Щодо житлових будинків, їх зареєстровано на території ради 359, з яких 284  — у Датині, 65 – у Запіллі. У Датині 52 хати-пустки, а ось у Запіллі – жодної! Відзначається, що протягом останніх двох років датинці виявляли бажання зводити нові житлові будинки, їм були виділені місця під будівництво, проте будується лише 6 господарів.

У повоєнні роки у селі діяв колгосп імені Суворова, пізніше сільськогосподарський виробничий кооператив «Датинський», наприкінці 2016 року створено сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Датинська криниця».

На території сільської ради функціонує загальноосвітня школа, яка бере початок від церковноприходської у 1886 році, а нове приміщення розпочали будувати у  1997 році після того, як смерч повністю зруйнував школу,  воно було збудоване швидкими темпами й має народну назву «президентська»,  функціонує дитячий садок. У школі навчається 116 дітей і не лише з Датиня – 79, та Запілля – 23, а й по 7 із Дошного Велимченської сільської ради та Ставища Камінь-Каширського району.

Діє фельдшерсько-акушерський пункт, приміщення якого збудоване у 1976 році, будинок культури – у 1985, бібліотека, поштове відділення, 6 закладів торгівлі.

Божий храм висвячений в ім’я Чесного і Животворящого Хреста Господнього, збудований у 1867 році, проте до нього існували інші храми, а нині існуючий має свою історію — на 28 років він закривав свої двері.

Зареєстрована громада церкви християн віри євангельської – п’ятидесятників.

Мешканці сіл в основному живуть за рахунок сільськогосподарської праці та коштів, зароблених на сезонних роботах за кордоном.

Загальна площа Датинської сільської ради становила 4 278 гектарів. Територія під забудовами – 96 гектарів та 1441 гектар – землі для ведення особистого селянського господарства.

Валентина БОРЗОВЕЦЬ

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>