І ПАМ'ЯТЬ ПРО НИХ НЕ ЗГАСНЕ
Присвячується нашому односельчанину, воїну-інтернаціоналісту Миколі Заліпі
Берізку тендітну дівчина садила,
Могилки торкалась вона.
Як тяжко, як важко,
Коли не судилось –
Чекала весілля – розлука прийшла.
Казав, обіцяв, що приїде до неї,
Своєю «Чорничкою» звав.
А доленька – доля не так розсудила,
Занесла в далекий Афган.
Берізко, берізко, як ти помужніла!
Висока стоїш, білокора й струнка!
Про що ти питаєш у вітра-чужинця?
Чекаєш солдата? А його нема.
Нема і не буде,
Бо куля жорстока забрала в Миколи життя.
Привезли солдата у гробі із цинку,
Прийняла до себе Волинська земля.
Хай дощик легенький берізку обмиє,
Могилку в барвінок вдягне.
Хай слава героїв ніколи не згине
І пам'ять про них хай живе!
Надія БУДНІК, бібліотекар
с. Велимче
Напишіть відгук