В цьому році ми вперше відсвяткували День захисника України. Це свято, що увібрало в себе багаті і славні козацькі традиції, уособлює мужність і героїзм оборонців та визволителів рідної землі.

Тепер воно особливе, бо об’єднало сотні тисяч, як наших воїнів, так і мирних жителів, бо ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна. Війна, хоч як би ми це не називали. Хтось бере у руки зброю і йде захищати рідну землю, хтось допомагає фізично, фінансово, а хтось морально. Армія має силу, коли в неї надійний тил. Ми маємо таким стати. Головне стояти один за одного. Лише згуртування, тільки взаємодопомога допоможуть нам перемогти, лише відчуваючи нашу підтримку, наші воїни продовжують боротьбу, бо знають, що за ними стоїть народ України.

Цю єдність військових та цивільних змогли відчути всі, хто був на зустрічі воїнів АТО то волонтерів селища Заболоття, що відбулася в бібліотеці для дітей. Без перебільшення хочу сказати, що до нас приїхали Герої, наші воїни, якими ми опікувались і турбувались понад рік. Це нещодавно мобілізовані жителі села Заліси — Корецький Микола, Кухта Юрій та кіборг Мельничук Василь (позивний «Замок»), які приїхали до нас разом з сільським головою Віктором Корецьким, також учасником АТО. Були тут також заболоттівчани Ігор Головій і Олександр Арендарук та житель села Гута Анатолій Гайдучик, що на даний час знаходиться у відпустці. Після вшанування пам’яті наших односельців Василя Білітюка і Леоніда Луцика та всіх захисників, що загинули на війні, хвилиною мовчання, привітань та вручення невеличких подарунків полилася душевна розмова. Це і спогади воїнів про пережите і розповіді волонтерів про свої будні. Тут були і сльози, і усмішки, радість від зустрічі та сум від втрат. Скупі на слова, але такі щирі та мужні воїни дякували нам за допомогу.

А волонтери в свою чергу казали, що «стали ними за покликом своєї доброї волі, щоб допомагати всіма силами нашим захисникам, і надати можливість відчути їм наші тепло, радість та турботу. Це і тепле слово, і гостинчик з рідного дому, і обмундирування, і продукти, ліки та багато іншого. Когось втішали, когось смішили, хоч там було і не до сміху, кому просто казали: «Привіт. Ми жили вашими бідами і печалями, тішились хорошими новинами, пропускали ваш біль через своє серце, молилися за швидке повернення. І всіх вас ми чекали. Чекали, як своїх близьких, бо за цей час ми зріднилися з вами і стали, як родина. І ми дочекалися і тепер раді вітати вас на рідній землі».

А ше присутні мали змогу переглянути знімки наших воїнів та матеріали про діяльність волонтерської групи «ЗВІН», представлені в патріотичному куточку «Земний уклін тобі, солдате України!», який організовано в бібліотеці. Також учасники АТО залишили свої побажання та підписи на прапорі, привезеному із зони бойових дій. Нам дуже приємно, що наші земляки з мужністю, наполегливістю й вірою в краще майбутнє, стали на захист нашої Батьківщини. Ми дякуємо вам за те, що забуваючи про страх, про біль, про небезпеку, ви всі як один, незалежно від віку й роду занять, стали на боротьбу з ворогом. Кожен з вас чітко усвідомлював, що може загинути в будь-яку секунду, але раз за разом піднімався в бій, захищаючи свій дім, свою родину, свою Батьківщину від ворогів, тому що кожен з вас знав, «що як що не я, то хто» і взяв ці слова собі за девіз. Ми по праву можемо сьогодні сказати, що ви — втілення відданої та жертовної служби своєму народу, щирої, щедрої та до кінця вірної любові. Коли Україну огорнула непроглядна темрява, ви соняхами запалали на полях української журби. І ми гордимося тим, що маємо честь бути знайомими з вами. Ви – найкращі у світі, ми любимо вас і пишаємося вами. Ви – наші герої! Бажаємо вам незламності духу, сили, віри і стійкості. Просимо Божої допомоги у боротьбі всіх наших захисників. Нехай будуть почутими на небесах усі наші молитви про мирне небо над Україною та добробут і злагоду у ваших родинах!

Валентина Глущук,

завідуюча бібліотекою для дітей смт Заболоття