Таки не така. Часто ми ходимо на всілякі вибори. Не завжди у нас з цього щось путнє виходить, а інколи й в голові не вкладається. А чи не наша в тому вина? Хто займався виборами, той знає, як деякі так звані «партії» розкидаються грошима.

Багато хто на це ведеться, ще й розпинається, агітуючи за «своїх», щоб набрати більше голосів виборців. Багато хто йде на вибори із словами: «Мені однаково». Те бездумне «однаково» і куплене наробило біди. Вибір завжди є: хоча би між більшим і меншим злом. Писав до районки перед виборами Януковича. Зауважував, що роками, а мотьлох то й віками будемо збирати те, що маємо. Так і вийшло. А чи не через наше бездумство гинуть кращі, стають сиротами діти? Скільки доль зламано, пролито крові і сліз?

Недавно появився (Янукович) на телеекрані і признався, що просив Росію ввести в Україну війська для наведення «порядку». А як наводила вона «порядок», починаючи від Богдана Хмельницького, – прочитайте історію. Мільйони заморених, поморених голодом, розкиданих по Сибіру. Кров холоне від цього «порядку». А чи не наші доморощені ліпилися до нього, а тепер ходять у вишиванках? Хто його знає, що вони завтра надінуть. Ви їм вірите?

Багато що залежить від нашого вибору, навіть і на місцевому рівні. Важко зламати стару систему. Хоч повільно, але якісь реформи таки проводяться. А хто їх буде впроваджувати в життя, залежить і від нас. Створюються громади. Як вони будуть функ-ціснувати, залежить від того, хто буде вибраний. Чи підприємець, який буде йти, щоб захищати свій бізнес, бо є й такі, чи люди, які будуть працювати на благо громади.

Більшість підприємців не ждуть, коли їх виберуть, а вкладають частину свого прибутку в розвиток території, на якій проживають. Так що тут не важко розібратися, що таких людей можна вибирати куди завгодно, аби вони самі цього хотіли. Думаймо, люди! Щоб не прийшлося потім кусати лікті і радувати тих, хто нами маніпулює. Бо якщо не будемо думати, з біди ніколи не виліземо. Від нас з вами залежить якщо не все, то майже все.

Микола ОНАНЧУК

с. Велимче