Одним із синонімів поліомієліту є назва «дитячий параліч». У цьому словосполученні ми бачимо грізну суттєвість страшного захворювання. Поліомієліт — гостра інфекційна хвороба, яка уражає головним чином нервову систему. Нерідко вона призводить до важких наслідків і може стати причиною інвалідності.

Якщо у XIX сторіччі на  полі-омієліт хворіли виключно діти віком до 5 років, то в ХХ-му ця хвороба поширилась на людей різного віку і перестала бути лише дитячою.

Перша епідемія поліомієліту  була зареєстрована в Україні у 1924 р. При другому спалаху хвороби в 1954—1957 роках захворіло понад 3.5 тисячі чоловік, з них більше половини з паралічем.

Збудником поліомієліту є вірус, який відносять до групи кишкових. Це найбільш дрібний з вірусів. Його можна виявити лише за допомогою електронного мікроскопа. Він досить стійкий і може довго зберігатися на предметах, особливо за умови низьких температур. Так, при температурі 20 -24°С вірус залишається активним до кінця 3-го місяця, при — 4°С — зберігає свої властивості протягом року, а при — 20°С — навіть кілька років.

Джерелом інфекції при полі-омієліті є хвора людина, але значно частіше — вірусоносій. Вірус може виділятися з носо-глотки протягом інкубаційного періоду (2-23 дні), тобто, ще до клінічних проявів захворювання.  А з фекалій він виділяється кілька тижнів і навіть місяців. Хвора людина є найбільш небезпечною у гострому періоді захворювання.

Інфекція поширюється фекально-оральним (через брудні руки, інфіковані продукти) і повітряно — крапельним шляхом.

Поліомієліт починається гостро з погіршення самопочуття і підвищення температури. З'являються слабкість, неспокій, біль у всьому тілі, головний біль, нудота, інколи блювота. Можлива спітнілість, особливо голови, шлунково-кишкові розлади. Висока температура (до 40°С ) частіше короткочасна, може бути її повторне підвищення через 2-3 дні.

При різних формах поліомієліту можливе ураження оболонок мозку. У таких випадках хворі скаржаться на сильний головний біль, іноді розпираючого характеру, нудоту, блювоту.

Поліомієліт викликає тяжке ураження — паралічі. Можливі паралічі м'язів тулуба, кінцівок, шиї. При цьому виникають порушення ковтання, дихання, що дуже небезпечно для життя.

При поліомієліті зустрічаються й інші ускладнення: запалення та злипання легенів, міокардити (ураження серцевих м'язів), при тяжких формах іноді розвиваються шлунково-кишкові розлади, що супроводжуються кровотечами, виразками, проривом,  непрохідністю кишок.

Протягом багатьох років вчені намагалися знайти вакцину проти поліомієліту. Однак сталося це лише у 1954—1958 р.р. у Сполучених Штатах Америки. Тоді доктором Сейбіним була створена і пройшла успішне випробування жива поліомієлітна вакцина, яка використовується в усіх країнах світу дотепер. Виготовлення та впровадження цієї вакцини у нас відбулось у 1958 р.

В останній час в Україні зу-стрічаються окремі випадки цієї інфекції. Зупинити її можливо тільки щепленнями. Це єдиний спосіб профілактики.

Планові щеплення проти по-ліомієліту провадяться на першому році життя триразово. У віці від 1 до 2 років дитині потрібно зробити ревакцинацію, а в 14-15 років  її треба повторити.

Своєчасне та правильно проведене щеплення є надійним засобом захисту дитини від по-ліомієліту.

Леонід Королік,        

сімейний лікар Ратнівської амбулаторії №1