Картопляна цистоутворююча нематода – вузькоспеціалізований паразит картоплі, менше – томатів і баклажанів. Зареєстрована на коренях трьох видів пасльону – чорному, солодко-гіркому і крилатому, а також на блекоті.

Вперше в Україні вогнище золотистої картопляної нематоди було виявлене у Сторожинецькому районі Чернівецької області на Всесоюзній науково- дослідній станції з раку картоплі, куди вона потрапила із зараженим садивним матеріалом з республік Балтії.

Найбільші площі зараження грунтів нематодою зафіксовані у Волинській, Житомирській, Сумській та Львівській областях. Осередки паразита виявлені й на Одещині, Харківщині, Миколаївщині. Близько 80 відсотків загальної кількості інвазійної площі вогнищ зосереджено на ділянках приватного сектору, значно менше – в колективних господарствах.

Картопляна нематода особливо значної шкоди завдає рослинам на присадибних ділянках і на полях зі скороченою спеціалізованою сівозміною, де картоплю вирощують беззмінно або повертають на попереднє місце на другий-третій рік. У середньому втрати врожаю становлять 30 відсотків, але відомі випадки, коли вони сягали 80-90 відсотків. Крім прямих втрат є й втрати, зумовлені забороною або обмеженням перевезення продукції із зон зараження. У природних популяціях золотиста картопляна нематода може існувати разом із блідою, яку вважають більш агресивною. Ці два види картопляних нематод дуже схожі між собою морфологічно.

У грунті зимують цисти, які містять яйця та личинки, кількість яких може коливатись у значних межах. Розвиток першої личинкової стадії відбувається в яйці. Навесні за сприятливих природних умов та під впливом стимулюючої дії кореневих виділень рослини-живителя з яйця відроджується інвазійна личинка другого віку, яка виходить із цисти й заселяє корені рослин. Личинки живляться, ще двічі линяють та перетворюються на дорослих особин. Дозріваюча самка спочатку округлюється, а потім роздувається під тиском яєць, які утворюються всередині ії тіла. Самки проривають епідерміс і з’являються назовні кореня, при цьому переднім кінцем вони залишаються прикріпленими до кореня. Червоподібні самці мігрують у грунт, запліднюють самок і гинуть. У кінці вегетаційного сезону самка також відмирає, її оболонка набуває темно-бурого кольору. Так утворюється циста, наповнена яйцями, життєздатність якої зберігається протягом багатьох років.

Хворі рослини за сильного ступеня ураження мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості, їх коренева система набуває «бородатого вигляду». На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити численні цисти нематод. У зараженої рослини знижується рівень фотосинтезу і, як наслідок цього, зменшується її біомаса. Падає товарна цінність новоутворених бульб, погіршується їхня якість, зменшується вміст сухої речовини, крохмалю, білка, вітаміну С.

Розповсюджується хвороба з бульбами картоплі, зараженим грунтом, що пристав до бульб, коренеплодами, цибулинами, укоріненим садивним матеріалом, декоративними й іншими рослинами, а також тарою, інвентарем, дощовими водами, вітром, тваринами й птахами.

Забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу й грунту із зон зараження країн поширення захворювання. Карантинне інспектування посадок картоплі доцільно проводити в період масового цвітіння рослин. Для подальшого нематодологічного ана-лізу відбирають зразки грунту. У разі виявлення зараження обов’язкове знищення посівів і посадок радикальним методом із негайним спалюванням викопаних рослин та дезинфекцією засобів інвентарю. Вивезення продукції рослинного походження із цієї зони проводиться із дотриманням встановлених вимог (із господарств, які знаходяться під карантином, заборонене вивезення садивного матеріалу). До основних винищувальних заходів належать також дотримання агротехніки, використання в сівозміні культур, які не уражаються картопляними нематодами (бобові, зернові, багаторічні трави та інші), внесення добрив, знищення бур’янів, вирощування нематодостійких сортів картоплі (Поляна, Слов’янка, Дніпрянка, Пролісок, Маргарита, Ліма, Аноста, Санте).

Ольга ГОЛОВІЙ,

головний спеціаліст відділу фітосанітарних заходів,

Сергій ЛЕВКІВСЬКИЙ,

провідний фахівець відділу фітосанітарних процедур