Категорія Архіви: СЕЛО І ЛЮДИ
СВЯТО СЕЛА У ЗДОМИШЛІ
21 вересня, у день великого християнського свята Різдва Пресвятої Богородиці, жителі села Здомишель святкували престольний празник. Ще зранку вірян покликав у храм церковний дзвін, де відбулося святкове Богослужіння. Вже традиційно було миропомазання, причастя, молебень за здоров’я усіх прихожан. Після хресного ходу з іконами, хоругвами та окропленням свяченою водою присутніх привітали благочинний Ратнівської округи Анатолій Гурський та настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці протоієрей Сергій Кисіль.
НА КОНКУРС – ІЗ КІНООПОВІДАННЯМ
Тетяна Трофимук – учениця 11 класу із Самарів-Оріхових – дипломант конкурсу «Життя – тобі», про який уже писали в газеті. Вона – третя лауреатка, адже роботи лише трьох дітей із Ратнівського району увійшли в збірку патріотичних творів.
АДАМ ЛАХТЮК – ПРО РОДОВІД ЛАХТЮКІВ
Нещодавно вийшла у світ книга нашого земляка, ратнівчанина Адама Лахтюка, яку він присвятив малій батьківщині – хутору Херма села Адамівка Поступельської сільської ради, історії свого роду. Книга віддрукована у м. Ковелі, її тираж 200 примірників, у книзі 217 сторінок і у ній хронологія життя впродовж майже двох століть понад 200 осіб із роду Лахтюків!
ІВАН МАРТИНЮК ВСЕ ЖИТТЯ У ПОШУКУ
Усі відвідують своїх рідних та піклуються про них, так і у мене: я дуже люблю гостювати у свого дідуся Івана (Мартинюка), який завжди вислухає мене та дасть слушну пораду. Він веселий, відвертий, завжди підтримає у важку хвилину. Любить розповідати різноманітні історії та кумедні випадки, які сталися зі знайомими. Якось він розповів мені про своє життя, сповнене багатьма пригодами та ситуаціями. І мені хочеться поділитися цією розповіддю з усіма.
НЕЗВИЧНЕ СВЯТО У СІЛЬСЬКОГО ТРУДАРЯ МИКОЛИ КОЛЯДЮКА
Зазвичай, висновки про життя людини роблять по тому, скільки вона зробила, чого досягла, чи поважають її у суспільстві. А про директора ТзОВ «Журавлини» смт Заболоття Миколу Колядюка можна писати книги, бо, окрім хороших людських якостей, він ще й прекрасний керівник, який фактично з нуля підняв сільськогосподарське виробництво в Заболотті і, найголовніше, навіть зараз, у складні економічні часи тримає господарство на плаву. Він зумів не втратити напрацьоване роками, коли більшість СВК району уже розпалася, а на згадку про них лишилися тільки обдерті, розбиті стіни, чи й ще гірше – рештки фундаментів. Сьогодні у Миколи Олексійовича знаменна дата – виповнюється рівно 40 років, як він працює у сільськогосподарській сфері. Тож ми поспілкувалися з керівником про те, якою була його доля протягом цих чотирьох десятків літ, якого хліба довелося скуштувати та як живеться зараз.
