Категорія Архіви: СЕЛО І ЛЮДИ

«Колючий» заробіток

На зміну чорничним вже кілька тижнів, як прийшли ожинові заробітки.

З ЛЮБОВ’Ю ДО УКРАЇНИ І БАТЬКО, І СИНИ

Трофимук ВікторВіктор Трофимук – колишній підприємець, а нині – тракторист Гірницького лісництва ДП «Ратнівське лісомисливське господарство». Проживає чоловік у Річиці. Роботою задоволений, тим більше, що має хорошу заробітну плату. Тож роботі віддається сповна, бо як і він, так і інші працівники бригади, яку він очолює, добре усвідомили: як попрацюєш – так і маєш. Заробітна плата у них — від виробітку.

УВЕСЬ СВІЙ ПОЗИТИВ ГАЛИНА КОРНЕЛЮК ПЕРЕДАЄ… ЛЯЛЬКАМ

галина корнелюк остаточний Галина Корнелюк – це людина непересічного інтелекту та відкритої і щедрої душі. Вона – лялькарка з великим ім’ям, яке відоме не лише в Україні, а й далеко за її межами. А народилася і виросла майстриня у невеличкому поліському селі Язавні. Після закінчення школи і здобуття освіти за направленням потрапила на роботу в Запоріжжя, де й мешкає донині. Там пустила своє коріння – там народилися діти, і вже має маленьку потішку – внучка Богдана, поява на світ якого стала знаковою у житті лялькарки. А зустрілися ми з нею, коли вона приїхала до рідних на малу батьківщину.

Гутянський «Мічурін» і його ботанічний сад

VLUU L100, M100  / Samsung L100, M100

VLUU L100, M100 / Samsung L100, M100

Микола Глущук посадив біля хати до 300 декоративних дерев та кущів, має пасіку та ще й займається бджолотерапією

Микола Романович Глущук живе у селі Гута. Знаний він на всю округу, як місцевий «Мічурін». Хоча за спеціальністю Микола – газоелектрозварник, будівничий мостів. Звісно, у селі, та й у районі, ніяких мостів він не зводив. Будував у великих містах.  Але через певні обставини чоловік розрахувався з роботи і уже третій рік як безробітний.

ОЛЕНА ТАРАСЮК: «КРАЩИХ ЛІКІВ, НІЖ ЛЮБОВ І ПІДТРИМКА РІДНИХ ЛЮДЕЙ, ЩЕ НЕ ПРИДУМАЛИ...»

лєна на першу лєна ганночкаОлена Тарасюк — це молода інтелігентна особистість, чуйна і щира дівчина, прекрасний фахівець-психолог. Народилася і виросла вона у с. Самари. Після закінчення у 2009 році Самарівської школи вступила на спеціальність «Психологія» Національного університету «Острозька академія». І вже навчаючись в університеті, проявила небайдужість до людських доль, до тих проблем, які так часто зачіпають не лише тіло, а й душу. Зараз вона — психолог-волонтер Ковельського центру допомоги бійцям 51-ї ОМБР і всім волинським солдатам. Тож ми запитали її про проблеми адаптації та реабілітації військових, які повертаються з АТО.

Дав Бог сирітську долю та довгі роки життя

шмиговська бабця шмиговська бабця1-  Свекрусі дев’яносто чотири роки 13 серпня виповнилося, — каже невістка Єви Ананіївни Шмиговської із Забродів. — Усе життя пропрацювала вона і тепер всидіти не може без роботи, бачите, що робить: з городу виходить ще й мішок із зелом на плечах виносить. Без толку з нею сперечатися, під контролем усе хоче тримати. Ото візьме кия та й йде городину оглядати, зілля повиполювати.