Інтерв’ю з ювіляром Анатолієм Дудіком – директором ТзОВ «Ратнівський молокозавод», який нині працює під торговою маркою «Золота Рать», — про життя, роботу, злети і проблеми, та хобі…
Анатолій Микитович Дудік минулої суботи відсвяткував 60-ліття від дня народження, з яких 38 років віддав молочній галузі, і 14 років очолює «Ратнівський молокозавод». А працює на молокозаводі з перших днів його створення: брав активну участь у будівництві, сам вчився і людей вчив працювати на новому обладнанні, виводив у число найкращих і радів його успіхам, до болю переймався проблемами і спадом не лише виробництва, а й в цілому банкрутства підприємства, а тепер втішається, що завод відновлює роботу, і мріє, що запрацює він з часом на повну, повертаючи минулу його славу.
Анатолій Дудік за роботу має чимало нагород різних рівнів, серед яких найвищі: почесне звання «Заслужений працівник промисловості України», до речі, єдиний в районі, нагороди від двох президентів України, трудова відзнака «Знак Пошани». Але найбільша його нагорода, коли очевидні плоди праці, коли завод працює і розвивається, а люди задоволені роботою і отримують достойну заробітну плату. Все це було, і все це буде – така надія.
Анатолій Микитович ніколи й не мріяв працювати у переробній чи харчовій промисловості. Мав мрію бути радіофізиком. А тепер ця мрія перетворилася в хобі, а основна робота – молокозавод. Збулися пророчі слова колишнього генерального директора об'єднання молочної промисловості області Григорія Мазніченка, що «Молочна галузь так затягує, затягне, Анатолію Микитовичу, і тебе». Так і сталося. Молочна галузь для Анатолія Дудіка – робота, клопоти, плани, наміри, пошуки, та, по суті – все життя.

Це рядки з пісні «Ми на своїй землі» на слова нашого земляка, уродженця села Млинове Петра Семеновича Паливоди, яка звучить у прекрасному виконанні і на яку випадково натрапила в Інтернеті, піднімає бойовий і патріотичний дух українців і користується популярністю, як і всі його великі напрацювання.

З короною та титулом «Elite Beauty Queen Natural 2018 – Природня» із Міжнародного конкурсу краси, який проходив у Латвії (в м. Рига), повернулася під неймовірними враженнями минулого місяця цілеспрямована та активна директор НВК с. Жиричі Оксана Горох. Найголовніша мета конкурсу — надати можливість жителям Латвії ознайомитися з культурою та історією різних людей світу, сприяти поширенню інформації між різними країнами. Наша землячка з гордістю представила Україну, розповіла усім про мальовничу Волинь, Ратнівщину та село Жиричі, яке за роки проживання стало рідним і, зізнається, хоч іноді земля йшла з-під ніг через втому, але той досвід, який отримала за тиждень конкурсу, вартував того. А таких нових, цікавих та повних обертів набрало життя Оксани Горох після участі, близько трьох років тому, у телешоу «Панянка-Селянка». Читачам районної газети вона розповіла, як потрапила та як проходив Міжнародний конкурс краси, а також про його закулісся.

Сергій Аврамук із Самарів – людина незвичайна. Господаря з таким нетрадиційним підходом до господарювання ще треба пошукати. На обійсті у нього все до ладу. Має чоловік «золоті» руки – він майстер по дереву, винахідник, а ще неабияк любить природу, особливо птахів. Чотири роки тому у нього оселилася сім’я рідкісних для Ратнівщини птахів – павичів. Зараз він має уже чотири пари казкових «жар-птиць», а ще зо п’ять десятків гарних породистих голубів. Для них турботливий господар змайстрував спеціальні вольєри, по кілька разів на день заглядає до домашніх улюбленців і то не тільки, щоб погодувати, а й просто навідатися, чи все у них гаразд. 

Нещодавно мережу Інтернет сколихнула новина про те, що у популярному телесеріалі «Школа», який з 15 січня транслюють по «1+1», роль ображеної батьками та зацькованої однокласниками Христини зіграла дівчина з Ковеля Марія Сента.

У одному зі столичних закладів нещодавно пройшов перший поетично-літературний вечір «Між спогадом, реальністю і снами» Сергія Смальчука — випускового редактора програми «Факти тижня» на телеканалі ICTV, а ще — нашого земляка, уродженця Ратного.