Михайло Грушевський — видатний український політичний діяч, науковець, який народився 17 вересня (29-го за новим стилем) 1866 року у м. Хелмі (Польща). Виростав Михайло Сергійович на Кавказі, навчався у Тифліській гімназії, Київському університеті (на історико-філологічному факультеті). Працював в університеті під керівництвом Володимира Антоновича. З 1894 до 1914 року працював професором Львівського університету.

Якушик Петро Трохимович народився в Кортелісах у 1932 році і все своє життя провів у рідному селі.  Про події війни він знає та пам'ятає дуже багато і розповідає так, ніби вони відбувалися вчора.

(Уривки із книги М. Костомарова «Дві руські народності»)

(Продовження.
Поч. у №№ 49, 52-53)
Жінка — мати
Жінка в російській культурі рідко підноситься до свого людського ідеалу, рідко її краса возноситься над матерією, рідко закохане почуття може в ній цінувати що-небудь за межею тілесної форми, рідко ви-словлюється доблесть і гідність жіночої душі.
Українська жінка в народному фольклорі, навпаки, до того духовно прекрасна, що і в своєму падінні висловлює поетично свою чисту натуру і соромиться свого приниження.

Нещодавно у польськомовній газеті «Життя Волині», яка виходила в Луцьку у 1924 — 1927 роках, натрапив на цікаву замітку про історію нашого селища. Підписана вона псевдонімом «Парафіянин», за яким ховається, скоріш за все, ратнівський ксьондз Болеслав Пейкерт, тому що основна частина цієї публікації присвячена саме історії костелу і наведені подробиці, про які міг знати лише настоятель храму. До того ж він неодноразово друкувався в цій же газеті протягом того року, а підписатися власним ім'ям не міг, бо ж хвалив сам себе.

Присвячується 99-річниці від дня народження

Олег Данилович Штуль народився 1 липня 1917 р. у с. Лопатичі теперішнього Олевського району Житомирської області у сім'ї священика. Родина змінювала місце проживання, бо змінювалися і церковні приходи батька. Нерідко це було пов'язано із боротьбою за українську церкву і рідну мову богослужінь, за що так вболівав протоієрей Данило. Священик-патріот не боявся утисків з боку влади, він залишався вірним національній ідеї.

    22 червня виповнилося 75 років від початку німецько-радянської війни, яку і в  нас аж до російської агресії 2014 року все за тією ж радянською традицією називали Великою Вітчизняною. Україна зазнала в ній у процентному відношенні чи не найбільших людських втрат. Та чи справді була вона для нашого народу Вітчизняною? Чи знаємо ми уже всю правду про цю жахливу трагедію? Про це — наша сьогоднішня розмова з директором Кортеліського історичного музею Миколою Михалевичем.